Завод лінійного алкілбензену та спиртів в Аугусті – виробничий майданчик на італійському острові Сицилія.
Основні виробництва заводу ввела в дію у 1970 – 1977 роках компанія Liquichimica, що з 1973-го належала до групи Урсіні. Після банкрутства останньої в 1982 році майданчик перейшов до групи Eni, що діяла через свою дочірню структуру Enichem. В 1996-му його придбала німецька компанія Condea зі складу групи RWE, а в 2001-му Condea сама була продана південноафриканській Sasol.
Комплекс заводу включає такі технологічні компоненти, як:
- сепарація лінійних алканів С10 – С16 з гасу, що здійснюють установки Isosiv 1, Isosiv 2 та Isosiv 4. Залишковим продуктом є депарафінований гас, що використовується як авіаційне пальне, та недепарафіноване дизельне пальне;
- дегідрогенізацію лінійних алканів у лінійні олефіни на установках Pacol 2/Olex 1, Pacol 4/Olex 3/Olex 4 та Pacol 5;
- алкілювання бензену олефінами С10 – С13, що відбувається на установках HF-алкілювання (використовує плавікову кислоту як каталізатор) та Detal (на відміну від інших об’єктів комплексу, стала до ладу в 2000 – 2001 роках). Цільовими продуктами є легкий лінійний алкілбензен (LAB, основа для продукування алкілбензенсульфонату, що широко використовується у індустрії сучасних миючих засобів) та важкий лінійний алкілбензен (HAB, використовується у мастильних матеріалах та як специфічний теплоносій);
- установку Oxo Selas, що використовує метан для отримання синтез-газу та водню;
- установку Oxo UK, яка з н-олефінів, синтез-газу та водню продукує суміш вищих спиртів. Невелика частина цієї продукції додатково проходить через установку кристалізації, яка відділяє суміші лінійних та ізомерних спиртів, після чого установка фракціонування розділяє їх далі на окремі компоненти.
Станом на середину 2000-х проєктна річна потужність заводу становила 420 тисяч тонн н-парафінів, 220 тисяч тонн н-олефінів, 220 тисяч тонн легкого алкілбензену та 130 тисяч тонн спиртів. В 2005-му завод фактично спожив 895 тисяч тонн гасу, 77 тисяч тонн бензену та 18,3 млн м3 газу (а також отримав від інших виробників 139 тисяч тонн парафінів) і виробив 264 тисячі тонн н-парафінів, 178 тисяч тонн н-олефінів, 227 тисяч тонн алкілбензену, 103 тисячі тонн суміші спиртів та 16 тисяч тонн фракціонованих спиртів, а також 571 тисячу тонн депарафінованого гасу і 267 тисяч тонн недепарафінованого дизельного пального.
Гас можуть як отримувати з сусідніх нафтопереробних заводів Аугуста та Пріоло, так і завозити морським шляхом, тоді як бензен постачають лише через належний до заводу портовий термінал. Природний газ надходить до промислової зони Аугуста-Пріоло через трубопроводи Каркачі – Аугуста та Бівіо-Гігліото – Пріоло.
Також можливо відзначити, що завод в Аугусті з 1992-го став постачальником н-олефіну фракції С14 на завод у сардинському Сарроку, де його використовують для продукування основи для мастильних матеріалів (при цьому в Сарроку також знаходиться виробництво лінійних алканів фракцій C10 – C13 та C14 – C17, що було придбане Condea одночасно з майданчиком в Аугусті).
Первісно як технологічне паливо використовували мазут (виробництва окрім напряму спиртів) та naphtha (рідкі вуглеводні фракції С5 – С9, на виробництві спиртів), але в 1984 – 1987 роках всі установки перевели на спалювання природного газу.sasol italy stabilimento di augusta A U T O R I Z Z A Z I O N E I N T E G R A T A A M B I E N T A L E Allegato alla “ Scheda B “ della domanda di autorizzazione B 1 8A U T O R I Z Z A Z I O N E I N T E G R A T A A M B I E N T A L E S C H E D A “ B “ DATI E NOTIZIE SULL’IMPIANTO ATTUALE
Примітки