Берта Піпіня (, до шлюбу Зімеле, 28.09.1883 — 14.11.1942) — латвійська письменниця, громадська діячка, політикиня та феміністка. Одна з найвидатніших латвійських громадсько-політичних діячок першої половини ХХ століття, яка працювала над питаннями ролі та прав жінок.

Біографія Берта Зімеле народилася 28 вересня 1883 року у парафії Кодес у Земгальському районі.

Освіту здобула спочатку у парафіяльній школі та жіночій середній школі Бекеріс у Баусці. По тому працювала домашньою вчителькою в Харкові.

Далі навчалася у Німеччині, вивчаючи методику виправлення мовних дефектів у дітей; подорожуючи Швейцарією та Росією, вивчала місцеві освітні системи.

Повернулася до Латвії у 1909 році.

Наступного року взяла шлюб із літературним критиком і журналістом Ерманісом Піпіньш-Візулісом. У шлюбі народила трьох дітей: доньки Бірута і Нора та син Яніс.

Після проголошення незалежності Латвії Берта Піпіня долучилася до політичної діяльності.

У період із 1919 по 1931 рік була депутаткою Ризької міської ради. Під час виконання повноважень запровадила законодавчі обмеження на вживання алкоголю в громадських місцях, очолювала Департамент у справах малозабезпечених осіб; як членкиня Контрольної комісії здійснювала контроль роботи муніципальних установ.

Водночас Берта Піпіня читала лекції та писала статті для численних газет і журналів, порушуючи теми сім'ї, освіти й виховання дітей, стосунків між батьками та дітьми, сексуальної освіти та рівноправності жінок.

Була однією з ініціаторок проведення Першої латвійської жіночої конференції, яка відбулася 26—27 вересня 1925 року.

1931 року стала першою жінкою, яка ввійшла до складу Сейму, де підтримувала соціальні закони та закони про рівні права жінок.

Як членкиня Латвійської жіночої національної ліги представляла Латвію на міжнародному рівні.

У 1936 році обрана віцепрезиденткою Міжнародного конгресу жінок; брала участь у конференціях у Відні, Стокгольмі, Парижі, Дубровнику та Единбурзі, а також у зустрічах з активістськими групами в Австрії, СРСР та Угорщині.

Після окупації Латвії Радянським Союзом заарештована у червні 1941 року та депортована до Сибіру, де померла у 1942 році.

Літературна діяльність У 1935 році Берта Піпіня опублікувала роман «Доньки Нижньої Саксонії», який позитивно оцінила критика.

Нагороди Нагороджена Орденом Трьох зірок (1936).

Вшанування пам'яті У 2025 році одна з вулиць Риги названа на честь Берти Піпіни.

Примітки