Імператор Комьо́ (, комьо тенно; — ) — 2-й Імператор Північної династії Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 20 вересня 1336 — 11 листопада 1348Усі дати подані за європейським календарем..
З 1911 року в японській історіографії Імператори Південної династії почали вважатися представниками головної лінії Імператорського Дому, тому Імператор Комьо став 2-м Імператором Північної династії. До того часу Імператори Північної династії розглядалися як законні спадкоємці Імператорського Дому, відповідно Імператор Комьо називався Імператором Японії.
Біографія Дев'ятий син імператора Ґо-Фусімі. Його матір'ю була дружина Ясуко, донька Сайондзі Кінхіри. При народженні звався принц Ютахіто.
1336 року після повалення імператора Ґо-Дайґо військами Асікаґи Такаудзі принца Ютахіто зі згоди його брата — відставного імператора Коґона — поставлено новим імператором. Останній також всиновив Комьо, ставши верховним імператором. Плідно співпрацював з сьогуном Асікаґа Такаудзі.
1348 року зрікся трону на користь свого небожа — принца Масухіто, що знаний як імператор Суко. У квітні 1352 року, скориставшись сімейною ворожнечею сьогунаті Муроматі, відомою як смута Канно, імператор Ґо-Муракамі (з Південної династії) захопив Кіото та вивіз імператора Коґона до Анау. 1355 року повернувся до столиці. Невдовзі став буддійським ченцем. Решту життя здійснював прощі до різних монастирів. Помер 1380 року у монастирі Хаседера у м.Сакурай.
Залишив щоденник «Комьо-тенно тенкі», де багато приділяється побутовим справам імператорського двору, враженням самого Комьо, релігійним питанням.
Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та література
『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Історія Імператорів
Посилання
Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії