Озерянське — озеро карстового походження у Ковельському районі Волинської області. Розташоване в межах села Озеряни.
Входить до складу загальнозоологічного заказника місцевого значення «Озерянський» та групи озер, відомої як «Озерянське намисто». Озеро є популярним місцем рекреації місцевого значення, проте характеризується значним антропогенним навантаженням та процесами евтрофікації.
Гідрологія та географія Озеро має типову для карстових водойм округлу форму, нагадуючи природний колодязь. Водойма розташована на Поліській низовині, висота над рівнем моря становить менше 200 метрів.
Основні морфометричні показники: Площа водного дзеркала: 16,6 га (за іншими даними — до 17 га). Довжина: 600 м. Ширина: 370 м. Максимальна глибина: 13 м. Середня глибина: 2,45 м. Об'єм води: 1800 тис. м³. Площа водозбору: 6,9 км².
Живлення озера відбувається зокрема завдяки підземним джерелам, які називають «поліськими вікнами» (термін академіка П. А. Тутковського). Завдяки цьому вода може зберігати прохолоду навіть у літній період. Хімічний склад води класифікується як гідрокарбонатно-кальцієвий.
Екологічний стан Озеро зазнає значного антропогенного впливу через розташування безпосередньо в межах населеного пункту. Наукові дослідження вказують на інтенсивні процеси замулення та евтрофікації.
Донні відклади: Дно озера мулисте. Коефіцієнт заповнення озерної улоговини сапропелем становить 0,92, що є одним з найвищих показників серед озер Турійської громади. Потужність шару сапропелю сягає 3,9 метра. Якість води: Фіксується перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) біогенних речовин, зокрема сполук азоту та фосфору, що сприяє заростанню водойми. Охоронний статус: Водойма входить до складу загальнозоологічного заказника місцевого значення «Озерянський». Розглядається як частина перспективного регіонального ландшафтного парку «Турійське поозер'я».
Історія та легенди Назва озера походить від села Озеряни. Згідно з місцевими переказами та історичними розвідками, поселення первісно розташовувалося на північному березі озера і мало назву Сандово (або Сандове).
Легенди та археологічні знахідки (кістки, монети, зброя, гудзики) свідчать, що стародавнє містечко було зруйноване внаслідок бойових дій. Згодом, після епідемії (ймовірно холери) та голоду, вцілілі мешканці переселилися на південний берег водойми, заснувавши село Озеряни. Перша письмова згадка про відновлене поселення датується 1577 роком.
Туризм та рекреація Озеро є доступним для відвідування та популярним серед місцевого населення. Інфраструктура: На берегах облаштовано пірси, альтанки, місця для розведення багаття. Вхід у воду переважно пологий. Риболовля: Дозволена безкоштовно та цілодобово. Основні об'єкти лову — типові для поліських озер види риб (карась, щука, окунь тощо). Особливості відпочинку: Туристичні огляди відзначають, що розташування озера посеред села знижує його привабливість для «дикого» відпочинку через відсутність затишку та присутності свійських тварин. Вода характеризується як «бруднувата» через мулисте дно.
Озерянське озеро є відправною точкою для туристичних маршрутів по «Озерянському намисту», що включає також озера Пісочне, Бережисте, Гнялбище та інші.
Галерея
Див. також Озерянський заказник (Ковельський район) Озерянське намисто Озеряни
Примітки