Імператор Ко́каку (, кокаку тенно; 23 вересня 1771 — 11 грудня 1840) — 119-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 16 грудня 1779 — 7 травня 1817Усі дати подані за європейським календарем..

Біографія Імператор Кокаку народився 23 вересня 1771 року. Він був шостим сином Сукехіто, принца Кан'їн, онука Імператора Хіґасіяма. Матір'ю хлопчика була Ое Івасіро, донька лікаря Івамури Сокена з міста Куракіті. Новонародженому дали ім'я Морохіто та титул принц СатіІмператор Кокаку // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997..

Молодий хворобливий Імператор Ґо-Момодзоно не мав синів, тому принца зробили його названим сином. 16 грудня 1779 року у 10-річному віці його проголосили новим Імператором Японії й провели церемонію інтронізації. Спочатку сессьо, а потім кампаку був Такацукаса Сукехіра.

Під час великого голоду 1782—1788-х років разом з кампаку активно допомагав мешканцям Кіото та прибулим харчами, роздавши 1500 коку рису. В лютому 1788 року, за правління Імператора Кокаку, в столиці Кіото сталася велика пожежа. Під час лиха згорів Імператорський палац. Протягом 3-х років в якості імператорської резиденції використовувався храм Сьоґо-ін.

1789 року батько Імператора — Сукехіто, принц Кан'їн, намагався отримати титул Верховного Імператора Японії, однак сьоґунат Токуґава, що виконував функції японського уряду, відмовив у задоволенні його прохання. Ці події отримали назву «інцидент з титулом» і спричинили напругу у відносинах Імператорського двору та самурайського уряду.

7 травня 1817 року Імператор Кокаку передав свою посаду і монарші регалії сину, Імператору Нінко, а сам відійшов від політики. Він прийняв почесний титул Верховного Імператора Японії й займався дослідженнями палацового церемоніалу. Відставний монарх був останнім з Імператорського роду, хто носив цей почесний титул.

11 грудня 1840 року Імператор Кокаку помер у 69-річному віці. Його поховали в гробниці Нотіноцукінова後月輪陵, のちのつきのわのみささぎ, ноті но цукі но ва но місасаґі., на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.

Генеалогічне дерево

Примітки

Джерела та література

『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Історія Імператорів

Посилання

Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії