Пайсяо (; або pái xiāo) — китайський духовий інструмент, різновид флейти Пана. Основна відмінність між китайським Пайсяо та сопілками, що використовуються в європейських та південноамериканських традиціях, полягає в тому, що у верхній частині китайського інструмента отвори для трубок вирізані під кутом або з виїмками. Це дозволяє згинати висоту звуку так само як і дунсяо, на малу секунду. Це дозволяє китайському Пайсяо є повністю хроматичним без втрати тембру, навіть незважаючи на те що трубки налаштовані діатонічно. метод гри полягає в тому, щоб тримати голову рами обома руками, прикласти нижню губу до мундштука, знайти кожну трубку відповідно до висоти звуку і дути в неї.
У Кореї інструмент під назвою со (хангиль: ; ханча: ) походить від пайсяо і використовується в ритуальній музиці. Со складається з 16 тростин бамбука тому кожен звук грається в одній трубці.
Історія
Найдавнішим пайсяо, виявлений на сьогодні є кісткове пайсяо що датується початком династії Західна Чжоу 3000 років тому.
Два найдавніші бамбукові пасяо, знайдені в усипальниці цзенського князя Ї, датуються періодом Воюючих царств понад 2400 років тому. Вони мають форму крил фенікса. Всі вони виготовлені з 13 бамбукових трубок різної довжини, розташованих по черзі і обгорнутих трьома бамбуковими трубками. Поверхня прикрашена червоними трикутними візерунками на чорному тлі. У давнину чоловічі та жіночі пайсяо часто використовували в ансамблі, щоб підкреслити один одного, як чоловічі та жіночі дуети.
Протягом 1600 років, від періоду Весни і Осені до кінця династії Тан, кількість і довжина пайсяо були різними, вони поширювалися протягом століть і вдосконалювалися інструменталістами. У сховищі Шосоін буддійського храму Тодай-дзі в Нарі, стародавній столиці Японії, досі зберігаються два пайсяо з династії Тан.
В Інституті китайської музики в Пекіні зберігається пасяо, виготовлений у період правління імператора Цяньлуна (1736—1795) з династії Цін. Всього в інструменті 16 трубок. На кожній трубці вигравіювана назва звуку. Виготовлення інструмента дуже вишукане, а форма — прекрасна. На рамці зображено двох золотих драконів, що піднімаються з хмар.
У 1981 році оперний театр Цзілінь розробив подвійний ряд і ключовий пасяо. Цей вид пасяо має широкий діапазон звучання, що дозволяє грати не тільки мелодійну і заспокійливу музику, але й жваву та енергійну.
Музикант, на ім'я Гао Мін () грає версію під назвою пайді в музично-танцювальному шоу династії Тан у Великому оперному театрі Шеньсі в Сіані ; він є членом цього ансамблю з 1982 року. Хоча його інструмент зовні нагадує інструмент, що використовувався часів династії Тан, його труби мають канали, а не видуті з кінця, на ньому грають горизонтально, а не вертикально, і він налаштований на гру в паралельних терціях.
Примітки