Проста випадковість () — фільм іранського режисера Джафара Панагі. Вперше представлений 20 травня 2025 року на Каннському кінофестивалі.

Сюжет Події відбуваються в сучасному Ірані.

Чоловік на ім'я Егбал, керуючи автомобілем, їде вночі разом із вагітною дружиною та малолітньою донькою. На дорозі він збиває собаку, через що автомобіль отримує пошкодження.

Задля ремонту Егбал звертається по допомогу до механіків, які працюють у найближчому  гаражі. Під час ремонту Вахід, один з механіків, за деякими ознаками впізнає в Егбалі свого ката, котрий знущався з нього коли він перебував у в'язниці. Обережно слідкуючи за Егбалом, Вахід викрадає його та вивозить у власному фургоні у безлюдне місце, маючи на меті закопати живцем. Але Егбал починає запевняти, що не є тією особою, якою його вважає Вахід, намагаючись переконати того у помилці.

Оскільки під час катувань Вахіду зав'язували очі та він не бачив наживо свого кривдника і міг впізнати його тільки за голосом та характерним скрипом протезу, він звертається за допомогою в ідентифікації Егбала до свого друга Салара, який також був колишнім в'язнем.

Але Салар відмовляє у допомозі, натомість пропонуючи звернутися до своєї знайомої на ім'я Шива, колишньої ув'язненої, яка зараз працює весільним фотографом.

Шива спочатку теж відмовляє Вахіду, проте до справи підключається пара, в який Голрох, наречена свого часу потерпала від знущань Егбала та Хамід, друг Шиви, ще один бувший в'язень.

Жага помсти переходить у суперечку щодо неприпустимості насильства, що зробило би колишніх жертв подібними до катів.

Поки тривають розмови, на телефон Егбала надходить дзвінок від його доньки, яка телефонує батькові із повідомленням, що мамі погано. Співчуваючи дитині, Вахід їде до будинку Егбала та відвозить його дружину до лікарні, де вона народжує сина. Вчинок Вахіда викликає нерозуміння та обурення з боку Хаміда та Голрох із наречним, які уходять.

Вахід із Шивою вивозять Егбала з міста та прив'язують до дерева.

Незважаючи на погрозливі слова Вахіда, Егбал усвідомлює його нездатність  до насильства. Він переходить у наступ, підтверджуючи свою особу та повідомляє, що є слугою режиму Ірану та його верховному лідеру. Егбал виправдовує свої вчинки службою державі та звинувачує Вахіда у слабкості, погрожуючи йому.

Дізнавшись про допомогу дружині та народження сина, Егбал пропонує Вахіду відпустити його в обмін на подальше непереслідування.

Розлючена нахабною поведінкою, Шива починає погрожувати Егбалу, який під її тиском намагається пояснити свої вчинки з іншого боку, стверджуючи, що був змушений до цього обставинами.

Не в змозі вчинити насильство, Вахід та Шива зрештою уїжджають, надавши Егбалу можливість самому дістатися міста.

Сприйняття Фільм отримав схвальні відгуки критиків та глядачів.

«Проста випадковість», як наводить в своєму огляді «Нью-Йорк таймс», «це драма про відплату, комедія про колективні дії …. та повільний етичний трилер. Це крик серця … та один із найважливіших фільмів року».

На думку, викладену у публікації видання «Гардіан», «Проста випадковість» — «… дуже вражаючий серйозно-комічний фільм від однієї з найвиразніших та найсміливіших постатей світового кінематографа».

Нагороди Після прем'єри та виходу на екран, фільм отримав численні нагороди, серед яких:

Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю, 2025; премія «Готем» у номінаціях: «Найкращий міжнародний повнометражний фільм», «Найкращий режисер» та «Найкращий оригінальний сценарій», 2025; премія Нью-Йоркського кола кінокритиків у номінації «Найкращий режисер», 2025; премія Сіднейського кінофестивалю, 2025; спеціальний приз Американського інституту кіномистецтва, 2025; премія міжнародного кінофестивалю Капрі у категорії «Найкращий сценарій», «Найкращий міжнародний фільм року», 2025.

Примітки