Barchetta (італ. barchetta — «човник») — тип автомобільного кузова, що описує невеликий відкритий спортивний автомобіль без даху та без конструктивної можливості встановлення знімного або складаного верху для захисту від негоди. Замість повноцінного лобового скла barchetta зазвичай має низький прозорий вітровий дефлектор на всю ширину кузова, розділений на дві секції або взагалі відсутній.

Кузов barchetta орієнтований передусім на продуктивність і мінімальну масу, тому внутрішнє оздоблення та обладнання зведені до мінімуму. На відміну від ранніх гоночних spider corsa, які могли мати окремі крила або велосипедні крила, barchetta характеризується суцільним обтічним кузовом на всю ширину автомобіля. Пізніші версії spider та родстерів отримували м’якші сидіння, килимове покриття салону та повноцінне лобове скло — елементи, не притаманні класичним barchetta.

Згодом деякі автомобілі, які зберігали назву barchetta, стали більш комфортабельними, наслідуючи еволюцію родстерів і кабріолетів, хоча історично цей тип кузова залишався максимально аскетичним.

Походження та використання Першим автомобілем, офіційно названим barchetta, став Ferrari 166 MM, представлений на Туринському автосалоні 1948 року. Автомобіль був створений дизайнером Федеріко Форменті в кузовному ательє Carrozzeria Touring. Назву застосував журналіст Джованні Канестріні, редактор італійської спортивної газети La Gazzetta dello Sport, для опису нового типу кузова.

Відтоді назва barchetta міцно закріпилася за відкритими версіями Ferrari 166 MM і поширилася на інші моделі, зокрема Ferrari 212 Inter та Ferrari 250 MM Vignale.

Згодом цей термін почали використовувати й інші виробники. Серед них — O.S.C.A. MT4 barchetta братів Мазераті (1948), Moretti 750 barchetta (1953) та гоночна Abarth 1000 SP barchetta (1966).

Назву також було застосовано ретроспективно до автомобілів, створених ще до появи Ferrari 166 MM, зокрема до **Stanguellini Ala d'Oro** 1943 року.

Сучасне використання У другій половині XX — на початку XXI століття термін barchetta використовувався як для концептуальних, так і для обмежено-серійних моделей. Серед них — Maserati Barchetta (1991), серійний Fiat Barchetta (1995–2005), Ferrari 550 Barchetta Pininfarina (2001), створений до 70-річчя ательє Pininfarina, а також Lamborghini Murciélago Barchetta Concept (2003), який згодом вийшов у серію під назвою Roadster.

У XXI столітті традицію продовжили такі моделі, як Pagani Zonda HP Barchetta (2018) та Morgan Midsummer (2024), що поєднують історичну концепцію відкритого мінімалістичного спортивного автомобіля з сучасними технологіями.

Примітки