OB-асоціація — слабо організована, гравітаційно незв'язана група молодих, масивних зір головної послідовності, переважно спектральних класів O та B, що характеризуються високою температурою, блакитним кольором, яскравою світністю та великою масою (типово від 10 до 90 мас Сонця). Іноді ці зорі пізніх підкласів класу O та ранніх підкласів класу B називають OB-зорями. Ці асоціації зазвичай містять від 10 до 100 (або більше) масивних зір поряд з численними зорями меншої маси, всі з яких мають спільні швидкості, вік та хімічний склад, що вказує на спільне походження. На відміну від щільніших зоряних скупчень, OB-асоціації не мають достатнього гравітаційного зв'язку та можуть розсіюватися протягом мільйонів років.
Історія Поняття зоряних асоціацій, зокрема OB-асоціацій, запровадив вірменський астроном Віктор Амбарцумян у 1947 році. Він відрізнив їх від гравітаційно зв'язаних скупчень і поділив на OB-асоціації (для зір спектральних класів O і B) та T-асоціації (для холодніших змінних зір типу T Тельця). Після відкриття OB-асоціації спостерігали не лише в Чумацькому Шляху, а й у найближчих галактиках. Вони відіграють важливу роль у дослідженнях процесів зореутворення в галактиках.
Формування та характеристики OB-асоціації формуються в гігантських молекулярних хмарах, де щільні ділянки газу й пилу колапсують під дією гравітації та утворюють зорі. Масивні зорі класів O і B виникають у відносно невеликому об'ємі, однак їхні зоряні вітри, тиск випромінювання та вибухи наднових викидають навколишній газ, послаблюючи цим гравітаційне поле і спричиняючи розширення системи як незв'язаної. Унаслідок цього ефективність зореутворення тут нижча, ніж у зв'язаних скупченнях, що й зумовлює їх розріджену структуру.
OB-асоціації вирізняються малою густиною й часто мають діаметр від 700 до 1500 світлових років, що помітно відрізняє їх від компактних скупчень. Зазвичай це дуже молоді системи віком у кілька мільйонів років: зорі класу O живуть приблизно від 1 до 15 мільйонів років, зорі класу B - дещо довше. Такі асоціації зазвичай розташовані у спіральних рукавах галактик, як-от Чумацький Шлях, і часто пов'язані з прилеглими розсіяними зоряними скупченнями. Масивні зорі в їх складі надзвичайно яскраві — до 100 000 світностей Сонця — і нерідко завершують еволюцію як наднові.
Таблиця Таблиця нижче містить деякі з відомих OB-асоціацій: НазваРукавВідомі об'єктиСтрілець OB1Рукав СтрільцяМессьє 8, Стрілець OB4Стрілець OB5Стрілець OB6Мессьє 24Стрілець OB7, Sh 2-37Щит OB1Мессьє 16, Мессьє 17, NGC 6611Щит OB2Мессьє 16, NGC 6604Щит OB2Щит OB3Рукав Оріона, , Лисичка OB4, Лебідь OB1Лебідь OB2Лебідь OB3Лебідь OB4NGC 7000, IC 5070Лебідь OB8Цефей OB2IC 1396, Цефей OB3, Цефей OB4Цефей OB5NGC 7380Цефей OB6Ящірка OB1Кассіопея OB1Кассіопея OB2Кассіопея OB4Кассіопея OB5Кассіопея OB6Кассіопея OB7Кассіопея OB8Кассіопея OB14Персей OB2Персей OB3Жираф OB3Візничий OB1Візничий OB2Близнята OB1Оріон OB1Оріон OB2Єдиноріг OB1Єдиноріг OB2Єдиноріг OB3Великий Пес OB1Великий Пес OB2Корма OB1Корма OB2Корма OB3Вітрила OB1Південний Хрест OB1Скорпіон OB1 (Скорпіон OB2)Скорпіон OB4Центавр OB1Циркуль OB1Жертовник OB1
Приклади
. Це найближча до Землі OB-асоціація, розташована приблизно за 400 світлових років від нас. Вона містить яскраві зорі в сузір'ях Скорпіона, Центавра, Вовка та Південного Хреста, включно з одним з найближчих до Землі червоних надгігантів, Антаресом.
Оріон OB1. Це помітна група в сузір'ї Оріона. Вона пов'язана з туманністю Оріона та активним регіоном зореутворення в комплекс Молекулярних Хмар Оріона.
Прикладами близьких OB-асоціацій є , , , , , , Лебідь OB2, , , , , , Циркуль OB1, Візничий OB1 та інші приклади, що входять до близької Великої Магелланової Хмари та галактики Андромеди, що ілюструє їх поширеність в інших галактиках.
Галерея
Див. також
OB-зорі Зоряна асоціація
Примітки