Джон Енох Пауелл (; 16 червня 1912 року 8 лютого 1998) — британський політик, науковець і письменник. Був членом парламенту від Південно-Західного Вулвергемптона від Консервативної партії з 1950 по лютий 1974 року та членом парламенту від Південного Дауна від Ольстерської юніоністської партії (UUP) з жовтня 1974 по 1987 рік. Був міністром охорони здоров'я з 1960 по 1963 рік у другому міністерстві Макміллана також був тіньовим державним секретарем оборони з 1965 по 1968 рік у тіньовому кабінеті Едварда Хіта.

Перш ніж зайнятися політикою, Пауелл був експертом з класичної філології; у 1937 році його було призначено професором грецької мови в Сіднейському університеті у віці лише 25 років. Він служив у Британській армії під час Другої світової війни, дослужившись до звання бригадира. Також він писав вірші та книги на класичні і політичні теми.

Пауелл підтримав голосуванням Лейбористську партію, яка повернулася як уряд меншості на загальних виборах у лютому 1974 року. Він повернувся до Палати громад у жовтні 1974 року як депутат від Ольстерської юніоністської партії від округу Саут-Даун у Північній Ірландії, та представляв її аж до поразки на загальних виборах 1987 року. Пауелл помер у 1998 році у віці 85 років і залишається суперечливою фігурою у Великій Британії.

Освіта

Пауелл навчався у школі для дівчат до одинадцяти років. Потім він три роки навчався у школі для хлопчиків King's Norton Grammar School, перш ніж у 1925 році, у віці 13 років, виграв стипендію в школі короля Едварда в Бірмінгемі.Heffer, Simon (1998). Like the Roman: The Life of Enoch Powell. London: Weidenfeld & Nicolson. ISBN 9780297842866. Наслідки Першої світової війни були важкими для Пауелла; майже всі його вчителі воювали у війні. Він сформував думку, що Британія та Німеччина знову воюватимуться. Мати Пауелла почала викладати йому грецьку мову протягом двох тижнів різдвяних канікул 1925 року. І коли він почався наступний семестр, він вже досяг рівня грецької мови, якого більшість учнів досягали б після двох років. Протягом двох семестрів Пауелл був найкращим у класичному класі.

Згодом Пауелл виграв усі три шкільні премії з класичної літератури і у п'ятому класі почав перекладати «Історію» Геродота. Пішов до шостого класу на два роки раніше за своїх однокласників і запам'ятався як працьовитий учень. Пауелл також виграв медаль з гімнастики та здобув майстерність у грі на кларнеті. Він розглядав можливість навчання в Королівській академії музики, але батьки вмовили його спробувати отримати стипендію в Кембриджі.Shepherd 1997, p. 11.

Саме під час навчання у шостому класі Пауелл вивчив німецьку мову. На нього вплинуло читання «Золотої гілки» Джеймса Джорджа Фрейзера та «Сартора Ресартуса» Томаса Карлайла, що привело його до праць Йоганна Вольфганга фон Гете та Фрідріха Ніцше.

У віці 17 років Пауелл отримав стипендію з класичної літератури в Трініті-коледжі в Кембриджі та отримав головну нагороду. Пауелл навчався в Трініті з 1930 по 1933 рік. Він став майже самітником і присвятив свій час навчанню. Британський літературний журнал Granta назвав його «Відлюдником Трініті». У віці 18 років його перша стаття в класичному журналі була опублікована (німецькою мовою) у Philologische Wochenschrift, на основі рядка Геродота. Під час навчання в Кембриджі Пауелл дізнався про існування ще одного класициста, який підписувався як «Джон У. Пауелл». Пауелл вирішив використовувати своє друге ім'я та почав називати себе «Енох Пауелл». Пауелл отримав стипендію Крейвена на початку свого другого семестру в 1931 році. Саме в Кембриджі Пауелл потрапив під вплив поета А. Е. Хаусмана,Powell, John Enoch (1937). First Poems: Fifty Short Lyrics. Printed at the Shakespeare Head Press and sold by B. Blackwell. тодішнього професора латини в університеті.

У Кембриджі Пауелл отримав низку премій, зокрема премію Персі Пембертона, премію Порсона, премію Єйтса та премію Ліса Ноулза, премію членів Британської академії за латинську прозу, медаль Брауна, класичну медаль першого канцлера та премію Британської академії за грецьке есе імені Кромера.

Пауелл пройшов курс урду в Школі сходознавства (нині SOAS, Лондонський університет), оскільки вважав, що його давня амбіція стати віце-королем Індії буде недосяжною без знання індійської мови. Пізніше, під час своєї політичної кар'єри, він виступав перед своїми виборцями індійського походження говорячи на урду.Vernon Bogdanor, 'Enoch Powell and the Sovereignty of Parliament'. gresham.ac.uk. Retrieved 20 November 2019. Пауелл продовжив вивчати інші мови, такі як валлійська, новогрецька та португальська.

Академічна кар'єра Після закінчення Кембриджа Пауелл залишився в Трініті-коледжі як стипендіат, присвячуючи значну частину свого часу вивченню стародавніх рукописів латиною та створенню академічних праць грецькою та валлійською мовами. Він отримав стипендію Крейвена для подорожей, яку використовував для фінансування поїздок до Італії, де досліджував грецькі рукописи. Він також вивчив італійську мову. Пауелл все ще був переконаний у неминучості війни з Німеччиною після приходу до влади Адольфа Гітлера в Німеччині в 1933 році: він сказав своєму батькові в 1934 році: «Я хочу бути в армії з першого дня, коли Британія почне війну». Він пережив духовну кризу, коли почув про Ніч довгих ножів у липні 1934 року, яка зруйнувала його бачення німецької культури.

Пауелл проводив свій час у Трініті, викладаючи та керуючи студентами, а також працював над лексиконом Геродота. З 1932 року Пауелл працював над єгипетськими рукописами Дж. Рендела Гарріса, а його переклад з грецької на англійську мову був опублікований у 1937 році.

Пауелл опублікував збірку «Перші вірші» у 1937 році, на яку вплинув Хаусмен. Його другий том віршів «Відкидання та інші вірші» був надрукований у 1939 році.Maurice Cowling, Religion and Public Doctrine in England (Cambridge: Cambridge University Press, 1980), pp. 432—433. Наступна збірка віршів «Кінець танцюриста» та «Весільний подарунок» була опублікована в 1951 році. Повна збірка віршів була опублікована в одному томі в 1990 році.Enoch Powell, 'Foreword', Collected Poems (London: Bellew Publishing, 1990), p. vii.

У 1937 році він був призначений професором грецької мови в Сіднейському університеті у віці 25 років (не змігши побити рекорд Ніцше стати професором у 24 роки). Він був наймолодшим професором Британської імперії.Shane Maloney and Chris Grosz, «Gough Whitlam & Enoch Powell», The Monthly, April 2012. Retrieved 29 June 2023. У 1938 році він переглянув видання «Історії» Фукідіда, виконане Генрі Стюартом Джонсом, для видавництва Оксфордського університету. Його найвизначнішим внеском у класичну науку став «Лексикон до Геродота», опублікований видавництвом Кембриджського університету того ж року, який був схвально сприйнятий критиками.

Невдовзі після прибуття до Австралії його було призначено куратором Музею Ніколсона в Сіднейському університеті. Він повідомив віце-канцлера, що війна незабаром почнеться в Європі, і що коли це станеться, він вирушить додому, щоб вступити до армії.Roth, Andrew (1970). Enoch Powell: Tory Tribune. London: TBS The Book Service Ltd. ISBN 9780356031507. У своїй інавгураційній лекції на посаді професора грецької мови в травні 1938 року він засудив політику умиротворення Великої Британії.Enoch Powell, Greek in the University: An Inaugural Lecture (Oxford: Oxford University Press, 1938), p9. З початком війни Пауелл негайно повернувся до Англії.

Примітки