І́гри ча́су () — кооперативна карткова настільна гра на логіку та дедукцію з обмеженою комунікацією, розроблена Алексі Піовезаном та Жульєном Протьєром і випущена у 2025 році французьким видавництвом Libellud. В Україні гра локалізована видавництвом Geekach. У грі учасники спільно намагаються пройти серію випробувань, викладаючи карти навколо циферблата годинника з дотриманням певних правил.

У 2025 році гра здобула нагороду Swiss Gamers Award, а у 2026 році була номінована на престижну французьку премію As d'Or у категорії «Initié / Insider» (для досвідчених гравців).

Ігровий процес Гра складається з 40 випробувань (годинників), поділених на 10 розділів по 4 завдання в кожному. Гравці проходять їх послідовно, і складність завдань поступово зростає, додаючи нові обмеження та правила.

Кожен годинник поділений на 6 сегментів, які можуть мати власні правила (наприклад, вимагати певну масть або точну кількість карт). Мета гри — викласти 12 карт (розданих порівну між гравцями) долілиць навколо годинника так, щоб сума значень карт у кожному сегменті зростала за годинниковою стрілкою, і жоден сегмент не перевищував значення 24.

Виконання кожного завдання складається з трьох фаз: Обговорення: Гравці знайомляться з правилами поточного годинника і, не дивлячись у свої карти, обговорюють загальну стратегію. Це єдиний момент у грі, коли дозволено вільне спілкування. Розміщення: Гравці дивляться свої карти. З цього моменту настає повна тиша. Починаючи з першого гравця, учасники по черзі викладають по одній карті долілиць біля будь-якого сегмента годинника, доки всі 12 карт не будуть зіграні. Залежно від кількості гравців, дозволяється викласти невелику кількість карт горілиць (визначається жетоном нагадування), що є єдиним способом комунікації під час цієї фази. Відкриття: Карти відкриваються сегмент за сегментом за годинниковою стрілкою. Гравці підраховують суми та перевіряють, чи виконані всі умови (зростання сум, ліміт 24, специфічні правила годинника). Якщо всі умови виконані, команда переходить до наступного випробування.

Якщо команда зазнає невдачі, вона може спробувати пройти випробування знову. У разі повторної спроби гравці отримують можливість викласти на одну карту горілиць більше. Також занадто складне завдання можна відкласти в «конверт жалю» і повернутися до нього пізніше.

Після успішного проходження всіх 40 завдань відкривається «конверт переродження», який додає фінальний годинник та нові правила для ускладнення гри.

Сприйняття Гра отримала схвальні відгуки від критиків та гравців, які часто порівнюють її з такими кооперативними іграми з обмеженою комунікацією, як The Mind та Екіпаж.

Оглядачі відзначають геніальну простоту концепції, яка поєднується з глибоким логічним викликом. Алекс Маккензі з Meeple and the Moose підкреслює «особливу напругу», що виникає під час мовчазного розміщення карт, і «ейфорію» від успішного відкриття результатів. Девід Норріс з Roll to Review хвалить гру за те, що вона «навмисно побудована навколо того, як групи мислять, помиляються і повільно вчаться працювати краще разом», а також відзначає її поблажливість до помилок (можливість легко переграти раунд).

Рено Фльозус з Inspired Global зазначає, що гра ідеально підходить для новачків завдяки простим правилам і мінімальній кількості компонентів, а поступове ускладнення завдань дозволяє легко втягнутися в ігровий процес.

Примітки