Мікропідприємство — малий бізнес, у якому працює дев'ять або менше осіб, а баланс або обіг якого менший за певну суму (наприклад, 2 мільйони євро або 3 мільйони філіппінських песо). Терміни «мікропідприємство» та «мікробізнес» мають однакове значення, хоча традиційно, коли йдеться про малий бізнес, що фінансується за рахунок мікрокредитів, часто використовується термін «мікропідприємство». Аналогічно, коли йдеться про малий, зазвичай легальний бізнес, який не фінансується за рахунок мікрокредитів, часто використовується термін «мікробізнес» (або мікробізнес). У міжнародному масштабі більшість мікропідприємств – це сімейні підприємства, що наймають одну або дві особи. Більшість власників мікропідприємств в першу чергу зацікавлені в тому, щоб заробляти на життя, щоб утримувати себе та свої сім'ї. Вони розвивають бізнес лише тоді, коли в їхньому житті щось змінюється, і їм потрібно отримувати більший дохід.
Історія концепції Концепції мікропідприємництва та мікрофінансування були вперше запропоновані в 1976 році лауреатом Нобелівської премії Мухаммадом Юнусом, засновником Grameen Bank (Банку сільських районів) у Бангладеш. Банк був створений з метою надання невеликих позик бідним, переважно жінкам, допомогти їм досягти економічної самодостатності. Фундаментальний принцип, на якому базується Банк «Грамін», полягає в тому, що кредит є правом людини. Ця стратегія була дуже ефективною, оскільки банк зростав експоненціально; з менш ніж 15 000 позичальників у 1980 році Банк «Грамін» мав 2,34 мільйона учасників до 1998 року, 7,67 мільйона на кінець 2008 року, 97% з яких – жінки, а сьогодні їхня кількість становить 9,4 мільйона.
Глобальні визначення Термін мікропідприємство або мікробізнес стосується різних суб'єктів та секторів залежно від країни.
Австралія В Австралії цей термін стосується бізнесу, більшого за одного власника-оператора, але з кількістю працівників до 5.Australia Post, How small businesses attract and retain business, accessed 2 June 2016
Європейський Союз Європейський Союз (ЄС) визначає «мікропідприємства» як ті, що відповідають двом із наступних трьох критеріїв і не поступаються їм протягом щонайменше 10 років:
менше ніж 10 співробітників загальний баланс менше 2 мільйонів євро оборот менше 2 мільйонів євро.
Сполучене Королівство Управління національної статистики та Міністерство бізнесу, енергетики та промислової стратегії ведуть статистичні записиONS business size, activity and location statistics. Unlike the EU definitions, there are no turnover or balance sheet limits to the UK micro-business definition. UK Government Business Population estimates., які офіційно класифікують підприємства з 1–9 працівниками як мікробізнес. Бібліотека Палати громад веде інформаційну записку яка об’єднує ці статистичні джерела.
Сполучені Штати Америки У Сполучених Штатах використовується інша модель, але заявлені цілі та основні цінності схожі. Згідно з Управлінням малого бізнесу, мікропідприємство або мікробізнес визначається як бізнес з 1-9 співробітниками. Вони є найпоширенішим типом бізнесу. Як підкатегорія малих підприємств, з обсягом продажів та активами, що оцінюються менше ніж 250 000 доларів США на рік, вони зазвичай мають менше п'яти співробітників, включаючи власника. Крім того, такі мікропідприємства зазвичай потребують менше ніж 35 000 доларів США кредитного капіталу як стартап, і не мають доступу до традиційного комерційного банківського сектору. Основою мікропідприємництва в США є підприємництво, визнання того, що люди мають право застосовувати свої індивідуальні таланти, креативність та наполегливу працю для покращення свого життя.
Див. також
Малий бізнес Малі та середні підприємства
Примітки
Додаткова інформація
Munoz, J. Mark (2010). Contemporary Microenterprise : Concepts and Cases. Edward Elgar Publishing : UK. ISBN 9781848449527