Лідія Боднар-Балагутрак (; 6 травня 1951, Клівленд, Огайо, США) — американська художниця, мисткиня українського походження, представниця другого покоління української діаспори в США. Працює в техніках олійного живопису, акрилу, енкавстики, колажу. Відома як майстриня фігуративного і автобіографічного мистецтва, у центра якого теми ідентичності, пам'яті та українського культурного спадку Meet Lydia Bodnar-Balahutrak // Voyage Houston. — 2018. — 19 вересня. — URL: https://voyagehouston.com/interview/meet-lydia-bodnar-balahutrak-lydia-bodnar-balahutrak-artist-educator-glassell-school-art-museum-fine-arts-houston-studio-rice-university-area-glassell-school/. Як художниця українського походження, вона черпає натхнення зі своєї української спадщини. Народжена і вихована в США, вона є дитиною біженців Другої світової війни з охопленої війною України. Її мистецька практика — це дослідження наративу, що поєднує колаж, текст і фігуративність, та звертається до культурних, соціально-політичних питань крізь призму її власного українсько-американського досвіду. У 2026 році удостоєна Ордена княгині Ольги III ступеня — державної нагороди України за видатний внесок у збереження та популяризацію української культури Указ Президента України №134/2026 «Про нагородження державними нагородами України». .
Біографія Лідія Боднар народилася 6 травня 1951 року в Клівленді, штат Огайо, у родині українських іммігрантів, які були вимушені покинути батьківщину під час Другої світової війни Мудрак М. М. Мистецтво самозображення Лідії Боднар-Балагутрак // У пошуках ідентичності: Живопис. — Г'юстон, [б.р.]. — С. 8–15.. Лідія зростала в українській іммігрантській громаді Клівленда, де жодного дня не минало без творчої праці — вишивання, шиття, співу, читання поезіїБоднар-Балагутрак Л. Образи природи в моїй творчості // Артанія. — 2014. — Книга 36, № 1–2. — С. 145–146..
Лідія здобула ступінь бакалавра у 1973 році в Кентському державному університеті (м. Кент, штат Огайо), а у 1977 році — ступінь магістра образотворчих мистецтв в Університеті Джорджа Вашингтона (м. Вашингтон, Округ Колумбія).
У 1977 році, після одруження з інженером Михайлом Балагутраком, переїхала до Г'юстону, штат Техас. З 1982 року повністю присвятила себе мистецтву. Викладацька діяльність охоплює два періоди: з 1984 по 2000 рік вона працювала викладачем рисунку та живопису фігури в Університеті Г’юстона в Клір-Лейку, а з 2008 по 2022 рік — штатним викладачем із технік роботи на папері та малювання/живопису з натури у Школі мистецтв Ґлассел при Музеї образотворчих мистецтв у Г’юстоні. Мешкає та працює у Г'юстоні разом із чоловіком, оселившись у будинку 1930-х років поблизу Університету Райс, Медичного Центру та Музейного Району.
Творчість і стиль Переломним моментом у творчій біографії художниці стала весна 1991 року, коли завдяки стипендії IREX вона мала змогу вперше відвідати Україну An interview with Artist Lydia Bodnar-Balahutrak // Ukrainian Institute of America. — . — URL: https://ukrainianinstitute.org/an-interview-with-artist-lydia-bodnar-balahutrak/. Повернувшись до Г’юстона, вона припинила працювати в традиційному стилі живопису і почала тривалий шлях дослідження культурних зв’язків, поєднуючи медійні, текстові та фігуративні елементи. Художниця почала збирати матеріали про маловідомий Голодомор, додаючи ксерокопійований та колажований текст, використовуючи сакральні предмети, поєднуючи, здавалось би, несумісні техніки — покриття золотом і випалювання, рвання й зшивання, нашарування і продряпування, комбінуючи органічні матеріали зі штучними . У 1996 році вона відвідала Чорнобильську зону відчуження, що залишило глибокий слід у її творчості . Впродовж наступних років художниця неодноразово поверталась до України: брала участь у мистецьких резиденціях у Львівській та Київській академіях мистецтв.Наскрізна тема всієї творчості — дискурс про природу буття, зв'язку з домом, а також його відсутності. Художниця відбирає газетні статті, фотографії, грошові банкноти, поштові марки та різноманітні культурні артефакти, які потім колажує на полотно, папір чи деревʼяну дошку і поступово вкриває шарами фарби, воску, чорнила та вугілля Lydia Bodnar-Balahutrak: «You Don't Say!» // Redbud Arts Center. — 2019. — URL: https://www.redbudartscenter.com/lydia-bodnar-balahutrak.
Серія «Lamentations»
Серія «Lamentations», представлена у 2024 році, охоплює значущі історичні та сучасні події: російське вторгнення в Україну, Помаранчеву революцію, Революцію гідності, Голодомор та пандемію COVID-19. Роботи виконані з документальних матеріалів — газетних статей та фрагментів культурних артефактів, із застосуванням олії, вугілля, крейди та воску Генеральне консульство України в Г'юстоні. Пост у Facebook від 5 квітня 2024 р. — URL: https://www.facebook.com/100078270849023/posts/pfbid0bsDsnwxx2NmxDgJYCLffBNtsP5XHKwimTsMC3xpPG2BH3PbaEf7f2YDHHjz3DH7Jl/. Упродовж усієї творчої кар’єри мистецтво Боднар-Балагутрак слугує інструментом інформування та вшанування пам’яті, а також створення діалогу щодо прав людини — не лише в Україні, а й у всьому світі. Художниця розглядає події в Україні крізь призму загальнолюдських проблем, досліджуючи крайнощі людської природи — владу, жадібність, але також стійкість і мужністьExhibits opening on October 20 commemorate 1932–1933 Famine-Genocide // The Ukrainian Weekly. — 2013. — 20 жовтня. — № 42..
Серія «Приховане і явне» (Hide and Seek)
Відвідання Чорнобильської зони відчуження у 1996 році залишило глибокий відбиток на творчості художниці. Вона була вражені здатністю природи до відновлення — виноградні лози проростали крізь попіл, коріння дерев розривало бетон. Відтоді образи природи як символу надії та відродження стали наскрізними мотивами її мистецтва . Серія «Приховане і явне» досліджує природу інформації, правди та дезінформації крізь колажі газетних вирізок, рукописних листів і культурних артефактів. Художниця досліджує, як медіа маніпулюють наративами — що приховують, а що оприлюднюють . Твори серії були представлені на персональній виставці в Українському інституті Америки у Нью-Йорку у 2015 році у формі трилогії : «Will the Grass Grow Over it?» (вшанування Голодомору), «Fire and Ice» (адресація щодо Революції Гідності), «Europe was silent» (на тему анексії Криму та початку збройного нападу росії на Україну, названа на мотив «Європа мовчала» О. Олеся).
Серія «Гнізда» (Nests)
Серія «Гнізда» складається з багатьох невеликих робіт, які досліджують як позитивні, так і негативні аспекти гнізда як метафори — місця захисту або небезпеки. Зображення птахів, змій, павуків та інших істот у людських драмах художниця називає «політичними притчами, що запрошують до дискурсу про саму природу людства» . У формуванні назв картин художниця використовує гру слів.
Серія «Дещо інші ікони»
У серії «Дещо інші ікони» (1995—1996) художниця переосмислює християнську іконографію крізь призму руйнування греко-католицької духовності в радянський період. Серія також включає архівні копії фото жертв Голодомору, покриті сухозлітним золотом. Обгорілі рами ікон, покриті монетами, символізують профанацію сакрального. У роботах присутні єпитрахиль і фелон —данина пам'яті діда священникаThat Which Conceals and Reveals: The Art of Lydia Bodnar-Balahutrak: каталог виставки. — New York: The Ukrainian Museum, 2013.. Дід по батьківській лінії був греко-католицьким священником — у дитинстві вона спостерігала, як він одягав священичі ризи, готуючись до Служби, і брала участь у традиційних богослужбових обрядах, оточена золоченими іконами українських церков .
Серія «Фрагменти» Після першого візиту до незалежної України (1991) творчість художниці суттєво трансформувалась. У серії «Фрагменти» (1991—1995)вона звернулась до різноманітних технік — колажів з друкованих рядків, поштових конвертів, вишиваних полотен, висушених рослин, позолоти та меморіальних знаків. Твори «Відродження нації» (1991), «Свідки» (1994—1995), «Чорнобильська реліквія» (1993—1994) присвячені пам'яті жертв Голодомору, сталінських репресій та Чорнобильської катастрофи .
Фігуративний живопис і портрет
У реалістичних портретах 1970—80-х художниця зображала членів родини, чоловіка Михайла та друзів. Серія автопортретів є стрижневою для її самопізнання. Характерна риса живопису — майстерне використання к'яроскуро та лесирувальних шарів олії для досягнення світлоносності.
Художниця визначає власний стиль як «інтерпретативний реалізм»: вона суб'єктивно реагує на об'єкт зображення, обираючи позу, тему, композицію та кольори, що передають внутрішній стан Фединський П. Інтерв'ю з мисткинею // У пошуках ідентичності. — С. 30–31.. Своїх персонажів вона зображає у стані самозаглибленості —ізольованих, але водночас вони звернені до глядача. Її мистецька надивленість базується на класиці — від Ренесансу до Посмодернізму; простежується вплив Мікеланжело, Караваджо, Клімта та Паули Модерзон-Бекер . У серії «Невинні» («Innocents») зображені обличчя і постаті невинних дітей, які є жертвами історичної кризи. Серія була ініційована та розпочата 1991 року і продовжується донині.
Виставки
Персональні виставки
2025 — «Поворот до світла» / Turning Toward the Light; Hooks-Epstein Galleries, Г’юстон, Техас 2024 — «Ламентації» / Lamentations; Wright Gallery, Університет Техас A&M / Texas A&M University, Коледж-Стейшн, Техас (відео, брошури / video, brochures) 2021 — «Зв’язки, що єднають» / The Ties That Bind; галерея О’Кейн / O’Kane Gallery, Університет Г’юстона-Даунтаун, Техас 2020 — «Голодомор: пам’ять» / Holodomor: A Remembrance; віртуальна виставка / virtual exhibition, Український музей, Нью-Йорк 2016 — «Дискурс» / Discourse; Galveston Arts Center, Ґалвестон, Техас 2015–16 — «Діалоги» / Dialogues; Lone Star College, пересувна виставка / traveling exhibition, Техас (каталог / catalogue) 2015 — «Ніколи» / Nevermore; особняк Флетчер-Сінклер — Український інститут Америки / Fletcher-Sinclair Historic Mansion — UIA, Нью-Йорк 2015 — «Природничі етюди» / Nature Studies; Hunter Gather Project Gallery, Г’юстон, Техас 2014 — «Якби ти знав» / If We Had Known; Beeville Art Museum, Бівілл, Техас 2013 — «Вічна пам’ять» / Evocations; Український музей, Нью-Йорк (каталог / catalogue)
2011 — «Пороги» / Thresholds; Pearl Fincher Museum of Fine Arts, Спрінг, Техас 2010 — «Приховане і Явне» / Hide and Seek; галерея образотворчих мистецтв College of the Mainland, Гʼюстон & Nau Haus Art Space, Техас 2008 — «Невинні» / The Innocents; Adair Margo Gallery, Ель-Пасо, Техас 2006 — «Чорнобиль» / Chornobyl; галерея Університету Г’юстона в Клірлейк, Техас 1995 — «Елегії» / Elegies; Nave Museum of Art, Вікторія, Техас (каталог / catalogue) 1993 — «Культурне відродження: особистий контекст» / Cultural Renaissance: Personal Frame of Reference; Galveston Arts Center, Ґалвестон, Техас 1991 — «Присутності: вибрані роботи 1979—1990» / Presences: A Selection 1979—1990; галерея Університету Стівена Ф. Остіна, Накодочес, Техас 1988 — «Олійний живопис, пастельні малюнки» / Oil Paintings, Pastel Drawings; Graham Gallery, Г’юстон, Техас
Вибрані колективні виставки
2020 — «Мистецтво під час чуми» / Art in the Time of Plague; віртуальна виставка / virtual exhibit, Науково-дослідний інститут сучасного мистецтва, Київ (каталог / catalogue) 2016 — Reality Check: Directions in Contemporary Art since Ukrainian Independence; UIMA, Чикаго (каталог / catalogue) 2016 — «Геноцид» / Genocide; Holocaust Museum, Г’юстон (каталог / catalogue) 2015 — «Українська діаспора, художниці, 1908—2015» / The Ukrainian Diaspora, Women Artists, 1908—2015; Український музей, Нью-Йорк (каталог / catalogue) 2013 — «Митці відповідають на геноцид» / Artists Respond to Genocide; Ukrainian Institute of Modern Art, Чикаго (каталог / catalogue) 2013 — «Сорок для сорока» / Forty for Forty; Art Museum of South Texas, Корпус-Крісті, Техас 2012 — Виставка викладачів Школи мистецтв Ґлассел / Faculty Show, Glassell School of Art; Музей образотворчих мистецтв, Г’юстон