Іва́н Я́кович Плотний (Плотник, Терник) (? — до 1682) — український державний і військовий діяч доби Гетьманщини. Стародубський полковник (1663—1665).
Життєпис Був уродженцем Правобережної України («задніпровським вихідцем»). До 1663 року служив у Війську Запорозькому Низовому, де увійшов до кола наближених до «кошового гетьмана» Івана БрюховецькогоЛазаревский А. Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Том 1: Полк Стародубский. — Киев, 1888.
У червні 1663, після Ніжинської чорної ради, призначений гетьманом першим «офіційним» полковником новоутвореного Стародубського полку, замість ставленика Василя Золотаренка Петра Рославця (з 1659 був наказним полковником стародубським). До Стародуба прибув у супроводі загону запорожців.
Очоливши полк, видав низку універсалів, намагаючись схилити на свій бік місцеве духовенство та шляхтуКривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. С. 183, 187, 392. Зокрема, у червні 1663 надав перевіз через Десну Троїцькому храму у селі Камінь Новгородської сотні та його титарямКамень и Каменская слобода / Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. 21 серпня 1663 пожалував прибутки з млина на річці Усі почепським священникам Лук'яну Йосиповичу та Василю Кузьмичу. 2 квітня 1664 видав шляхтичу гербу «Лук» Кирилові Великосовичу дозвіл на будівництво млина в селі Бахаричах.
У листопаді 1663 підписав Батуринські статті (як «Іван Терник»)Рігельман О. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ, і козаків узагалі. Отримав пожалування від царя — «сорок соболів і сорок карбованців»Модзалевський В. Малоросійський родословник. Том 4. — Київ, 1914.
Взимку 1663—1664 керував обороною Стародубщини під час походу короля Речі Посполитої Яна Казимира на Лівобережжя. В грудні здійснив рейд до околиць Брянська, атакувавши військо польного гетьмана литовського Михайла Казимира Паца та захопивши чотирьох «язиків». 3 березня 1664 відбив спробу штурму Стародуба коронним військомБабулин И. Московский поход короля Яна II Казимира 1663-1664 гг. — Москва, 2024.
Разом з тим, на початку 1665 замінений гетьманом на посаді полковника на Леська Острянина — напередодні поїздки козацької старшини у Москву (ймовірно, на той час належав до нелояльної Московії частини старшини). Продовжував засідати у полковому уряді (у грудні 1665 затвердив купівлю полковником Острянином «пляцу» в Стародубі)Кривошея И. Бунчуковое товарищество Стародубского полка (вторая половина XVII — первая треть XVIII вв.) / Научные ведомости БГУ, 2013, № 8, вып. 26. В жовтні 1667 отримав від гетьмана Брюховецького у володіння млин на річці Воронці у селі Городище.
У лютому 1668, як прибічник Брюховецького, мав брати участь у знищенні московської залоги Стародуба під час московсько-української війни. 1669 згаданий на уряді стародубського полкового судді.
Помер у Стародубі до 1682 року (у присязі Стародубського полку серед військового товариства замість Івана Плотного записаний його син Лаврін).
Родина Був одружений з Ганною Яківною Зубрівною. Нащадки мешкали у Стародубі. Син Лаврін Плотний (Плотниченко) — військовий товариш Стародубського полку (1682—1688—?); 1680 поселив слободу Плотнівку у полковій сотні; продав млин стародубському полковнику Тимофію Олексійовичу.
Правнучка Івана Плотного Мотря стала дружиною стародубського полковника Федора Максимовича (1741—1756)Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010.
Примітки