Дихальні м'язи — це м'язи які сприяють вдиху та видиху, допомагаючи розширювати та скорочувати грудну порожнину. У нормі в стані спокою процес дихання забезпечують лише діафрагма та, меншою мірою, . Еластичність цих м'язів має вирішальне значення для здоров'я дихальної системи та максимізації її функціональних можливостей.
Діафрагма
Грудна діафрагма — це головний м'яз, відповідальний за дихання. Це тонкий куполоподібний м'яз, який відділяє черевну порожнину від грудної. Під час вдиху діафрагма скорочується таким чином, що її центр рухається каудально (вниз), а краї — краніально (вгору). Це стискає черевну порожнину, піднімає ребра вгору та назовні, і таким чином розширює грудну порожнину. Внаслідок цього розширення повітря втягується в легені.
Коли діафрагма розслабляється, легень призводить до скорочення грудної порожнини, витісняючи повітря з легень і повертаючи їх до куполоподібної форми.
Крім того, діафрагма бере участь у недихальних функціях, таких як блювання, дефекація та сечовипускання, підвищуючи внутрішньочеревний тиск, що сприяє виведенню відповідних матеріалів з організму. Також вона запобігає кислотному рефлюксу, чинячи тиск на стравохід при проходженні рефлюксу через .
Міжреберні м'язи
Поряд із діафрагмою, міжреберні м'язи є однією з найважливіших груп дихальних м'язів. Вони прикріплені між ребрами та відіграють важливу роль у регулюванні ширини грудної клітки. Існує три шари міжреберних м'язів. Найважливішу серед них роль у дихання відіграють . Вони мають волокна, спрямовані косо вниз і вперед від ребра до ребра. Скорочення цих волокон піднімає кожне ребро до ребра вище, що призводить до загального ефекту підняття грудної клітки, сприяючи вдиху.
Допоміжні дихальні м'язи
Допоміжні дихальні м'язи — це м'язи, які не відіграють основної ролі у процесі дихання, але сприяють у ньому. Їх використання у стані спокою часто інтерпретується як ознака розладу дихання.
Остаточного переліку допоміжних м'язів немає, але зазвичай до них включають груднинно-ключично-соскоподібний м'яз та драбинчасті м'язи (передній, середній та задній), оскільки вони допомагають піднімати грудну кліткуNetter FH. Atlas of Human Anatomy 3rd ed. Icon Learning Systems. Teterboro, New Jersey 2003 — plate 191. Схоже, що залучення цих м'язів, здається, залежить від ступеня дихальних зусиль. Під час спокійного дихання сходові м'язи постійно фізично активні, тоді як грудино-ключично-соскоподібні м'язи спокійніRaper, A. J., Thompson, W. T., Shapiro, W., & Patterson, J. L. (1966). Scalene and sternomastoid muscle function. Journal of Applied Physiology, 21, 497—502..
Зі збільшенням дихального об'єму грудино-ключично-соскоподібні м'язи також стають активнимиCampbell, E. J. M. (1955). The role of the scalene and sternomastoid muscles in breathing in normal subjects. An electromyographic study. Journal of Anatomy, 89, 378.. Обидва м'язи одночасно активуються, коли людина вдихає з максимальною швидкістю потоку.
Окрім зазначених вище м'язів шиї, участь у диханні також беруть: , та грудні м'язи, трапецієподібний м'яз, найширший м'яз спини, , , квадратний поперековий, , , м'язи-підіймачі ребер, , Kendall, F., McCreary, E., Provance, P., Rodgers, M., Romai, W. (2005). Muscles testing and function with posture and pain (5th ed.). PA, USA: Lippincott Williams & Wilkins. Крім того, піднімає бічні частини ніздрів.
М'язи видиху
Під час спокійного дихання скорочення м'язів під час видиху не відбувається або майже не відбувається: для видиху достатньо лише еластичної тяги легень. Коли потрібен сильний видих або коли еластичність легень знижена (як-от при емфіземі), активний видих може бути досягнуто скороченням м'язів черевної стінки (прямого, поперечного, зовнішнього косого, пірамідального та внутрішнього косого м'язів живота). Вони притискають органи черевної порожнини краніально (вгору) до діафрагми, зменшуючи об'єм грудної порожнини.
мають волокна, що спрямовані косо вниз і назад від ребра до ребра Таким чином, ці м'язи також можуть сприяти опусканню грудної клітки, додаючи сили видиху.
Примітки