Євста́хій Іва́нович Крижані́вський ( 15 серпня 1948, Побережжя) — академік НАН України, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри механіки машин, заступник голови експертної ради ВАК України, голова Івано-Франківського обласного відділення АНВШУ, академік АН ВШ України з 1996 р., академік Національної академії наук України, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (1993—2023), віцепрезидент ГО «Українська нафтогазова академія», Заслужений діяч науки і техніки України.

Життєпис Народився 15 серпня 1948 року у с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської області.

У 1972 році закінчив механічний факультет Івано-Франківського інституту нафти і газу. Кандидатська дисертація «Підвищення опору утомі замкових різьбових з'єднань елементів бурової колони» (1980 р.), докторська дисертація «Дослідження і підвищення опору утомі бурових колон при обертовому бурінні свердловин».

У 1972—1975 роках — інженер, старший інженер, молодший науковий працівник науково-дослідного сектора Івано-Франківського інституту нафти і газу.

У 1975—1978 роках — аспірант Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка АН УРСР.

У 1978— 1989 роках — асистент, старший викладач, доцент кафедри деталей машин і теорії механізмів та машин, з 1989 року — завідувач кафедри механіки машин, з 1993 року — ректор Івано-Франківського інституту нафти і газу (з 1994 року — Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу, з 2001 року — Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу).

У 1999 році — довірена особа кандидата в Президенти України Л. Кучми у територіальному виборчому окрузі.

Автор, співавтор понад 100 наукових і методичних праць, зокрема співавтор книг: «Курсове проектування з теорії механізмів і машин» (1996), «Морські стаціонарні платформи» (1996). Володіє польською, російською та англійською мовами.

Відзнаки та нагороди Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (27 червня 2018) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм. Орден «За заслуги» I ступеня (16 травня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, підготовку наукових кадрів, багаторічну плідну наукову діяльність. Орден «За заслуги» (Україна) II ступеня (10 вересня 1999) — за вагомий особистий внесок у розвиток нафтогазової промисловості Прикарпаття, високий професіоналізм. Орден «За заслуги» (Україна) III ступеня (19 серпня 1997) — за визначні досягнення у праці, що сприяють економічному, науково-технічному і соціально-культурному розвиткові України, та з нагоди шостої річниці незалежності України. Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки 2006 року — за розробку і впровадження високоефективних технологій видобування та постачання газу для підвищення енергетичної безпеки держави (у складі колективу). Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу Академік Української нафтогазової академії (та віцепрезидент), АГНУ, АНВШУ. Заслужений працівник «Укргазпрому». Відмінник освіти України.

Примітки

Посилання Відкрита Україна Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник Ректор Івано-Франківського національного університету нафти і газу став Академіком Національної академії наук України