Позаосьова оптична система — оптична система, в якій оптична вісь апертури не збігається з механічним центром апертури. Основне застосування позаосьових оптичних систем полягає в уникненні блокування первинної апертури вторинними оптичними елементами, корпусами приладів або датчиками, а також у забезпеченні легкого доступу до корпусів приладів або датчиків у фокусі. Ціною цього є збільшення аберацій зображення.
Існують різні теоретичні моделі аберації в позаосьових оптичних системах. Це включає різні методи, зокрема різні типи рівнянь для трасування променів, які використовують для оптимізація конструкції.
Примітки