Єлизавета Славонська (1352 — до 1380) — ймовірна спадкоємиця угорського престолу між 1360 і 1370 роками.
Життєпис Єлизавета була єдиною дочкою славонського герцога Іштвана, молодшого сина угорського короля Карла I, та члена угорської гілки Анжу-Сицилійського дому. Її матір'ю була Маргарита Баварська, а єдиним відомим братом був славонський герцог Іван (1354—1360). Після смерті брата Єлизавета вважалася спадкоємицею угорського престолу, оскільки її дядько Людовик I не мав дітей. Карл IV, імператор Священної Римської імперії, хотів, щоб вона одружилася з його старшим сином, Вацлавом. Однак переговори про шлюб були завершені в 1370 році, коли у дядька Єлизавети народилася дочка на ім'я Катерина. За Катериною народилися дві сестри, а це означало, що Єлизавета не успадковує Корону Святого Іштвана.
У жовтні 1370 року Єлизавета взяла шлюб із Філіпом II Тарентським, 41-річним вдівцем та претендентом на престол Латинської імперії. Філіп пережив своїх дітей від попереднього шлюбу та потребував спадкоємців. Як посаг Єлизаветі було надано Корфу як особистий лен. Їхня єдина відома дитина, син на ім'я Філіп, народився в 1371 році та помер того ж року. Єлизавета овдовіла 25 листопада 1374 року. Схоже, вона померла до кінця 1380-х років. Родовід
Примітки