Фрідріх Густав Адольф Бодо Зенффт фон Пільзах (; 4 січня 1866, Росвайн — 15 липня 1937, Дрезден) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант рейхсверу.

Біографія Бодо походив з першої лінії дворянського роду Зенффт фон Пільзах. Він був сином саксонського кінного майстра і оберста Клеменса Зенффта фон Пільзаха (1827–1878) та його дружини Йозефи, уродженої фон Шюц (1842–1916). Генерали кінноти Гуго та Адольф Зенффти фон Пільзахи були його дядьками.

Зенффт фон Пільзах відвідував гімназію Фіцтум у Дрездені з Великодня 1875 до Великодня 1878 року. 26 жовтня 1883 року він вступив до 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100 Саксонської армії в Дрездені. 20 грудня 1891 року його направили до штабу полку, а потім — до унтерофіцерської школи у Марієнберзі. З 1893 року він служив командиром роти в цій школі. У 1896 році Зенффт фон Пільзах повернувся на дійсну службу, а наприкінці березня 1898 року став командиром роти свого полку. Він служив у штабі 14-го піхотного полку № 179 з 21 травня 1907 по 10 грудня 1908 року. Потім його було прикомандировано до полку, а 19 серпня 1909 року переведено до його штабу. 21 вересня 1909 року Зенффт фон Пільзах став командиром 1-го батальйону 10-го піхотного полку № 134 у Плауені. 1 жовтня 1913 року його було призначено постійним штабним офіцером до 14-го піхотного полку № 179.

Після початку Першої світової війни у ​​листопаді 1914 року його було призначено командиром 107-го піхотного полку ландверу на Східному фронті. Він брав участь у битві під Танненбергом серед інших боїв. Він командував полком до травня 1915 року, коли тйого призначили командиром 351-го піхотного полку ландверу. З 1 березня по 14 серпня 1916 року він командував 102-м піхотним полком ландверу. У грудні 1916 року він став командиром бригади 246-ї піхотної бригади та особисто брав участь в обороні від наступу Керенського під Бережанами в червні 1917 року. З 18 квітня 1918 року — комендант Дрездена.

Після Першої світової війни він був інспектором ландверу у Дрездені та командиром 19-ї бригади Рейхсверу в Лейпцигу. Це було особливо важливо під час Березневого повстання 1920 року після Каппівського путчу, оскільки він також був командувачем Західної Саксонії, до складу якої входив Лейпцизький добровольчий полк, що складався переважно зі студентів братств Лейпцизького університету. Він ніс відповідальність за ескалацію зіткнень у Лейпцигу в березні. Історик Зігфрід Гоєр, який написав історію студентського корпусу для Лейпцизького університету, оцінює, що в Лейпцигу загинуло приблизно 150 людей, особливо під час заключного етапу Березневого повстання.Siegfried Hoyer: Kleine Geschichte der Leipziger Studentenschaft 1409–1989. Leipziger Universitätsverlag, Leipzig 2010, ISBN 978-3-86583-480-5, S. 216. У цьому контексті актуальною є «Лейпцизька кривава неділя» на Августуплац 14 березня 1920 року, в якій загинуло 15 демонстрантів і 40 отримали поранення. Через погіршення здоров'я він вийшов у відставку з дійсної військової служби у вересні 1920 року.

Його могила знаходиться на цвинтарі Йоганнісфрідгоф у Дрездені.

Сім'я Він одружився з Маргіт фон Гартлебен (1871–1921) у Лейпцигу 15 січня 1895 року, з якою розлучився у 1905 році. 17 липня 1907 року Зенффт фон Пільзах одружився з Елізабет Зур (1881–1983) у Гамбурзі, з якою у нього народилася дочка Аніта (1908–1983). Від незаконного шлюбу з Алоїзією Руценою Дорн (1870–1936) народився син Фріц Карл (1903–1944).

Звання

Фенріх портупеї запасу (22 березня 1883) Фенріх портупеї (26 жовтня 1883) Другий лейтенант (20 вересня 1884) Перший лейтенант без патенту (20 грудня 1891; отримав патент 27 березня 1892) Гауптман (30 юерезня 1898) Майор (21 травня 1907) Оберстлейтенант (25 квітня 1913) Оберст (12 січня 1915) Генерал-майор (18 квітня 1918) Генерал-лейтенант

Нагороди

Орден Вранішнього Сонця 5-го класу (Японська імперія; 21 січня 1901) Орден Червоного орла 4-го класу (8 квітня 1903) Орден Філіппа Великодушного, лицарський хрест 1-го класу (29 вересня 1906) Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (23 травня 1908) командорський хрест 2-го класу з мечами (8 травня 1918) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (1908) Залізний хрест 2-го класу (вересень 1914) 1-го класу Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами (31 жовтня 1914) Військовий орден Святого Генріха лицарський хрест (3 червня 1915) командорський хрест 2-го класу (28 серпня 1917) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу з мечами (25 вересня 1917) Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 2-го ступеня з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література

Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Deutscher Uradel. 1920. Einundzwanzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1919, S. 815–816. Stammliste der Offiziere des 1. (Leib-) Grenadier-Regiments Nr. 100. 1867–1911. Dresden 1912, S. 53.

Посилання

Зенффт фон Пільзах на сайті The Prussian Machine.