Луцій Бурбулей Оптат Лігаріан (; помер близько 140 року у Сирії) — давньоримський сенатор і воєначальник Римської імперії, консул-суффект (близько 135 року)Prosopographia Imperii Romani (PIR). — 2-ге вид. — B 327..
За правління імператорів Адріана та Антоніна Пія обіймав посади імператорського легата (намісника) у стратегічно важливих провінціях Каппадокія та Сирія. Очолював IX Іспанський легіон та XVI легіон ФлавіяCorpus Inscriptionum Latinarum (CIL), vol. X. — № 6006..
Кар'єрний шлях Лігаріана (Cursus honorum) відомий завдяки збереженому епіграфічному напису на постаменті статуї з міста МінтурноDessau H. Inscriptiones Latinae Selectae (ILS). — Berlin, 1892—1916. — № 1066.. За рішенням імператора Адріана він був переведений до стану патриціїв (adlecto inter patricios).
Походження та рання кар'єра Луцій Бурбулей належав до триби Квіріна (Quirina). Походив з італійського міста Мінтурно (регіон Кампанія), де на його честь було встановлено статую з описом кар'єрного шляху.
Державну службу розпочав у колегії вігінтівірів на посаді тріумвіра капітального (triumvir capitalis), у чиї обов'язки входив нагляд за в'язницями. Військову службу проходив як військовий трибун у лавах IX Іспанського легіону (Legio IX Hispana).
Після отримання статусу сенатора був призначений квестором у провінції Віфінія і Понт. Наступними кроками у кар'єрі стали посади плебейського едила та претора.
Консульство та намісництво Після претури Бурбулей обіймав посаду юридика (iuridicus) у провінції Тарраконська Іспанія, де відповідав за правосуддя. Згодом керував громадськими справами (curator rei publicae) у містах Нарбона, Анкона та Таррачина.
Військову кар'єру продовжив як легат XVI Флавієвого легіону (Legio XVI Flavia Firma), що дислокувався на східному кордоні. Близько 135 року став консулом-суффектом. У цей же період за рішенням імператора Адріана був зведений у стан патриціїв
Наприкінці 130-х років отримав призначення намісником (імператорським легатом пропретором) Каппадокії. Останньою посадою в його кар'єрі стало управління СирієюEck W. Jahres- und Provinzialfasten der senatorischen Statthalter von 69/70 bis 138/139 // Chiron. — 1983. — Bd. 13. — S. 185.. Луцій Бурбулей помер близько 140 року під час виконання обов'язків намісника в Сирії.
Історичне значення та епіграфічна спадщина Основним джерелом інформації про життя та кар'єру Луція Бурбулея є епіграфічна пам'ятка з міста Мінтурно. Це мармуровий постамент статуї, внесений до наукових каталогів під номерами CIL X 6006 та ILS 1066.
Текст напису містить перелік усіх цивільних і військових посад діяча. Біографія Бурбулея є прикладом проходження кар'єрного шляху римського магістрата в епоху династії Антонінів. Зафіксований на камені перелік призначень дає змогу вивчати принципи управління римськими провінціями та легіонами у II столітті.
Факт переведення Бурбулея до стану патриціїв ілюструє кадрову політику імператора Адріана. Цей крок засвідчує практику надання вищого соціального статусу успішним адміністраторам за їхні державні заслуги.
Примітки
Джерела та література Corpus Inscriptionum Latinarum (CIL), vol. X. — № 6006. Dessau H. Inscriptiones Latinae Selectae (ILS). — Berlin, 1892—1916. — № 1066. Prosopographia Imperii Romani (PIR). — 2-ге вид. — B 327. Eck W. Jahres- und Provinzialfasten der senatorischen Statthalter von 69/70 bis 138/139 // Chiron. — 1982. — Bd. 12; 1983. — Bd. 13. Alföldy G. Konsulat und Senatorenstand unter der Antoninen. — Bonn: Rudolf Habelt Verlag, 1977. — 430 s. Birley A. R. The Fasti of Roman Britain. — Oxford: Clarendon Press, 1981. — P. 117. Syme R. The Proconsuls of Asia under Antoninus Pius // Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik. — 1983. — Bd. 51. — P. 271-290. Dąbrowa E. The Governors of Roman Syria from Augustus to Septimius Severus. — Bonn: Habelt, 1998. — P. 89-92. Rémy B. Les carrières sénatoriales dans les provinces romaines d'Anatolie au Haut-Empire. — Paris: Institut français d'études anatoliennes, 1989. — P. 74-75. Campbell D. B. The Fate of the Ninth: The curious disappearance of one of Rome's legions. — Glasgow: Bocca della Verità Publishing, 2018.