Психологія відеоігор () — це міждисциплінарна галузь кіберпсихології, яка вивчає когнітивні, емоційні та поведінкові механізми взаємодії людини з відеоіграми. Вона досліджує мотивацію гравців, вплив ігрового процесу на психіку, а також використовує психологічні принципи для покращення ігрового дизайну (геймдизайну).

Мотивація гравців Однією з фундаментальних моделей у психології відеоігор є типологія гравців, яка пояснює, чому різні люди отримують задоволення від різних аспектів гри. Найвідоміше дослідження у цій сфері провів науковець Нік Ї (Nick Yee), який виділив три головні компоненти мотивації: Досягнення (Achievement): Бажання накопичувати віртуальні багатства, підвищувати рівень персонажа, оптимізувати ігрові механіки та змагатися з іншими гравцями за високі місця в рейтингах. Соціалізація (Social): Використання гри як платформи для спілкування, побудови дружніх стосунків, командної роботи та створення гільдій або кланів. Занурення (Immersion): Інтерес до дослідження віртуального світу, розкриття сюжету, відіграшу ролі свого персонажа (втеча від реальності) та кастомізації.

Стан потоку (Flow) Успішні відеоігри часто проектуються таким чином, щоб вводити гравця у стан потоку — концепцію, розроблену психологом Мігаєм Чиксентмігаї.

У стані потоку гравець повністю занурюється в процес, втрачаючи відчуття часу та власного «Я». Для досягнення цього стану гра повинна підтримувати ідеальний баланс між складністю завдання та навичками гравця. Якщо гра занадто проста — виникає нудьга; якщо занадто складна — виникає фрустрація та стрес.

Ігровий цикл та система винагород Психологія гри тісно пов'язана з нейробіологією, зокрема з виробленням дофаміну. Розробники створюють так звані «цикли примусу» (Compulsion loops) — ланцюжки дій, які стимулюють гравця продовжувати гру: Гравцеві дається чітка мета (наприклад, убити монстра). Гравець виконує дію. Гравець отримує непередбачувану винагороду (випадкова здобич, loot).

Цей механізм змінного інтервалу підкріплення є ідентичним до того, що використовується в азартних іграх, і є головною причиною формування ігрової залежності.

Вплив на когнітивні здібності Дослідження показують двоякий вплив відеоігор на мозок: Позитивний: Динамічні екшен-ігри покращують просторову уяву, зорову увагу та швидкість прийняття рішень. Негативний: Надмірне захоплення відеоіграми на шкоду реальному життю може призводити до ігрового розладу (Gaming disorder), який Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно визнала захворюванням.

Див. також Гейміфікація Кіберпсихологія Ескапізм Ігровий розлад

Примітки