Пібоді — американський бальний танець, що розвинувся зі швидкого Фокстроту епохи реґтайму 1910-х та 1920-х років. Зараз танець вважається архаїчним, але певні його рухи були успадковані у свінг-танцях.

Передісторія Невдовзі після появи фокстроту в 1914 році з'явилися два його варіанти: повільний, що виконувався зі швидкістю близько сорока ударів за хвилину, та швидкий — понад п'ятдесят ударів за хвилину.

В Англії швидкий фокстрот називався квікстепом; в Америці його називали Пібоді, на честь нью-йоркського поліцейського, лейтенанта Вільяма Френка Пібоді (1873—1939). Він був добродушною людиною, чоловіком, батьком, легким на ноги та любив танцювати. Будучи популярним членом нью-йоркських танцювальних кіл регтайму, він особливо любив танцювати швидкий фокстрот, який набирав популярності в 1915 році. Оскільки він був одружений, офіцер Пібоді тримав свою партнерку на правому боці способом, відомим як англійська або права зовнішня позиція. Танець, який згодом отримав назву Пібоді, був заснований на незвичайній танцювальній позиції для партнерів, що призвело до появи деяких унікальних кроків та візерунків танцю. Танець Міжнародної школи, відомий як квікстеп, походить від Пібоді — згідно з усною легендою, танцюристи з Англії побачили його під час візиту до Сполучених Штатів, і, намагаючись реконструювати його, склали нові елементи, щоб заповнити те, чого вони не пам'ятали. Таким чином, Пібоді та квікстеп мало схожі один на одного, хоча деякі кроки однакові.

Опис Пібоді — це жвавий танець, який займає багато місця на танцполі. Танцюється майже під будь-яку мелодію регтайму 2/4 або 4/4 відповідного темпу, і по суті це швидкий уні-степ з довгими, ковзаючими кроками та кількома синкопами. Ведучий змінює сторони, пересуваючись танцювальним майданчиком, і додає променади та прості повороти в міру просування танцю. Партнери також можуть додавати легкі рухи занурення верхньою частиною тіла, як тільки освоять ритм і плавність рухів. На змаганнях і виставкових виступах танцюристи Пібоді іноді одягають відповідний одяг для регтайму: костюми та солом'яні човники або капелюхи-котелки для чоловіків і довгі, пишні сукні для жінок. Музика, що підходить для танцю Пібоді, включає «When the Saints Go Marching In», «Ain't She Sweet?», «Yes, We Have No Bananas», «Tiger Rag», «Bourbon Street Parade» та інші мелодії регтайму джазменів Нового Орлеана кінця 1910-х і початку 1920-х років.

Фільми та відео Бібліотека Конгресу зберігає архівне відео, призначене виключно для дослідницьких цілей, яке містить рідкісні кінофрагменти з 1900-х по 1930-ті роки. В одному сегменті показано Тоні ДеМарко та Саллі ДеМарко, професійних танцюристів виставкових номерів, які виконують Пібоді. Його можна переглянути лише за спеціальним замовленням.

Більш доступними є копії фільму 1936 року «Час свінгу», в якому Фред Астер та Джинджер Роджерс виконують чечітку та бальний танець, вільно заснований на Пібоді.

Виконаний під запальний хіт Джерома Керна «Pick Yourself Up», пібоді являє собою явно театральний номер, а не соціальний танець, але він ідеально передає грайливість та радість популярного танцю.

Більш серйозною роботою є «Роузленд», фільм 1977 року, випущений Merchant-Ivory Productions. Він складається з трьох окремих історій про самотніх людей, які шукають партнера, на танцполі та в житті, і був знятий у приміщенні «Роузленду», відомого бального залу на Вест 52-й вулиці в Нью-Йорку. У сегменті з танцем пібоді літня Роза, яку грає Ліла Скала, мріє виграти регулярний конкурс з танцювання пібоді, хоча її партнер, який має більш романтичні мрії, не є найкращим танцівником на танцполі. Вони обидва сподіваються досягти своїх мрій, перш ніж вік зробить танці неможливими.

Інші виконання пібоді можна побачити у відеокліпах, розміщених в Інтернеті, зокрема три особливо помітні. Сандра Кемерон та Пол Грекі виконали плавну, елегантну, легку версію під пісню Глена Грея «Бал маніяків» на святкуванні «Танець року» у 1991 році. Набагато енергійнішу версію, поєднану з чарльстоном, виконали Чад Фаска та Мідорі Асакура під пісню Семмі Улано «Парад Бурбон-стріт» на чемпіонаті Америки з лінді-хопу 2004 року. Їхній показовий виступ посів перше місце у категорії швидких танців. Кілька років по тому Марк та Бренда Джадкінс виконали номер пібоді під пісню «Містер Сендмен» Пета Балларда на Великому балу MGM у Лонгв'ю, штат Техас. Хоча пісня датується 1950-ми роками, а не епохою регтайму, темп ідеально відповідає фірмовим крокам танцю. Крім того, оскільки Марк Джадкінс на той час був дещо огрядним, він є приємним нагадуванням про огрядного, граціозного офіцера Пібоді.

Примітки

Посилання

Історія Forrest Outman Phoenix (DanceHistorian.com): How to Dance the Peabody: Basic movement, frame, and the fundamental figure; Lock & Run Peabody One Step Fundamentals: The 6 Count Left Turn Peabody One Step — The 8 Count Right Turn

Демонстрація Демонстрація танцю Пібоді Peabody with Stephanie Shapiro & Gene Eagle

Навчальні відео Базові кроки // Swing Dance Nashville @ Youtube Peabody explained Peabody — Outside Basics, Ladys Turn, & Cinderella // Sherry Lynn's Ballroom Dance Center Peabody Steps by Kasia Kozak Peabody Steps by Kasia Kozak & Louis Bar