"Такий чудесний день" () — американський експериментальний анімаційний фільм режисера Дона Герцфельдта. Фільм спочатку виходив як три окремі короткометражні фільми протягом кількох років. Пізніше, вони були перемонтовані як один повнометражний фільм.
Сюжет
Фільм ведеться від обличчя головного героя — Білла, який є і оповідачем.
Все буде добре Білл — чоловік середнього віку, який проживає у великому місті займаючись буденними справами і страждає від неназванної хвороби. Білл ставить собі досить дивні і філософські питання на банальні речі в його житті. Він часто бачиться зі своєю колишньою дівчиною, яка здається, єдина хто може зрозуміти головного героя.
Одного разу він відвідує лікаря, де він повідомляє, що стан Білла погіршується. Дорогою до лікарні він бачить дивні галюцинації. Вдома вони лише посилюється. З кожним днем головному герою стає все дедалі гірше, поки одного дня у нього не трапляється галюцигогенний психічний зрив і він не втрачає свідомість посеред провулку.
Білла відвозядь до лікарні, де його стан швидко погіршується. До нього приїжджають його родичі — мати та дядько. Всі вважають, що він ось-ось помре, але, на загальний подив, стан Білла покращується і він, на наступний день, повертається на роботу.
Я дуже пишаюся тобою Цей розділ оповідає про минуле Білла — його дитинство. У своїх спогадах він згадує про смерть свого зведенного брата Рендела. Його брат загинув, коли побіг у море, ганяючись за птахом. Мати Білла, згодом, починає все більше замикатись вдома і нікуди не виходити на вулицю. Через параною, вона заставляє свого сина носити зимовий одяг і шолом, коли йому треба кудись виходити. Зрештою, це змушує відчима покинути її, що тільки погіршує стан мати. Так і пройшли п'ять років дитинства
Білла виписують з лікарні і він повертається до звичого життя. Раптом йому приходить звістка про смерть його мати. Після її похорон, серед її особистих речей він знаходить старий фотоальбом, з деякими його фотографіями, блокнот, у якому вона вчилась писати "Я дуже пишаюся тобою" аж до ідеального почерку, а також психіатричний висновок, у якому їй не радять народжувати дітей.
Білл знову відвідує свого лікаря, який дуже дивується, що головний герой абсолютно здоровий. Однак, дорогою додому у нього стається напад і він втрачає свідомість. Під час нападу перед ним промайнули спогади про його дитинство. Повернувшись до лікарні, він знову бачиться зі своєю колишньою дівчиною. На питання нового лікаря, Білл розуміє, що він майже не пам'ятає нічого зі свого життя. Потім йому показують його дитячі фото, які виглядають дивно і безглуздо. Лікар пояснює, що Біллу важко відрізнити теперішній та минулий часи і, що можливо, багато його дитячих спогадів можуть бути вигадками.
Такий чудесний день Білл зумів одужати після нападу, але його мозок зазнав серйозних травм. Він має серйозні прогалини в пам'яті, він не може формувати нові спогади і мозок, натомість, пробує заповнитись вигадиними. Він починає забувати прості базові речі, наприклад, купити продукти чи прогулятись. І на кінець, він почав забувати про свою колишню.
Лікар, після багатьох різних досліджень, підтверджує, що Біллу залишилось зовсім трохи до смерті. Дядько Білла, виконуючи посмертне побажання матері, дає адрес біологічного батька головного героя. Батько проживає в будинку для літніх людей, потребує постійного догляду та виявляє мало розумових здібностей. Провівши час з батьком, Білл пробачає його та безцільно їздить всю ніч без будь-якої цілі. На ранок, відчуваючи свій швидкий кінець, він лягає під дерево, думаючи: "Який чудесний день" і екран темніє, натякаючи на смерть.
Натомість, оповідач не змирившись зі смертю головного героя, описує інший кінець, більш химерний. Він пояснює, що Білл став надзвичайною людиною і безсмертним. Він вивчив і дізнався про все на світі, пережив всіх мешканців Землі і всіх потомків. Білл доживає до кінця Всесвіту і спостерігає як зорі згасають одна за одною.
Зовнішні посилання