«Спайтфул» () — ескадрений міноносець ВМС Великої Британії однойменного класу, збудований наприкінці XIX століття.
Історія створення Корабель був закладений 1 січня 1898 року на верфі фірми Palmers Shipbuilding у місті Джарроу. Спущений на воду 11 січня 1899 року, вступив у стрій у лютому 1900 року.
Історія служби Всю свою кар'єру есмінець «Спайтфул» провів у британських водах. У 1900 році він брав участь у маневрах флоту. У лютому 1901 року він сів на мілину поблизу острова Вайт, пошкодивши гвинти, і був доставлений на портсмутську верф для капітального ремонту. 23 жовтня того ж року, перебуваючи біля північно-східного узбережжя Англії, вона зіткнулася з однотипним кораблем «Петерел», в результаті чого його форштевень був перекручений, а ніс частково відірваний.
4 квітня 1905 року, рухаючись зі швидкістю 22 вузли поблизу острова Вайт, корабель зіткнувся з баржею «Пресіоза», яка перевозила мішки з цементом. Носова та передня надбудова «Спайтфула» зазнали серйозних пошкоджень, один з членів екіпажу «Спайтфула» отримав легкі поранення. Баржа затонула, а двоє членів екіпажу загинули.
У 1904 році «Спайтфул» був модернізований для використання мазуту як палива. 7–8 грудня 1904 року поблизу острова Вайт були проведені порівняльні випробування з есмінцем «Петерел», який працював на вугіллі. У цих випробуваннях «Спайтфул» показав значно кращі результати - він потребував менше членів екіпажу для обслуговування котлів, значно швидше був готовий до плавання та не виробляв попелу. Ці випробування вплинули на прийняття рішення Адміралтейством щодо поступового переходу британського флоту на рідке паливо.
5 серпня 1907 року, коли есмінець піднімав пару в Коузі на острові Вайт, з відключеного пальника під тиском вийшов мазут, внаслідок чого полум'я заповнило задню котельню: двоє членів екіпажу загинули, а двоє отримали поранення. Котельні були затоплені, щоб захистити їх від вогню, і, хоча це не спричинило структурних пошкоджень, «Спайтфул» пізніше був відбуксирований до Портсмута для огляду.
30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами на основі контрактної швидкості та зовнішнього вигляду. Після 30 вересня 1913 року, як 30-вузловий корабель з чотирма димовими трубами, «Спайтфул» був призначений до класу «B».
На момент початку Першої світової війни «Спайтфул» входив до складу Портсмутської місцевої оборонної флотилії. 6 вересня 1916 року він помітив німецький підводний човен біля мису Барфлер у Ла-Манші, змусивши його зануритися. 18 січня 1917 року «Спайтфул» був відправлений з Портсмута разом із трьома іншими есмінцями на допомогу есмінцю «Феррет», який був виведений з ладу ворожою торпедою під час полювання на німецькі підводні човни в середині Ла-Маншу на південний схід від острова Вайт.
У 1920 році корабель був виключений зі складу флоту та проданий на злам.
Джерела Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1 Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892-1953. Часть 1. - СПб.:ООО «Галея Принт», 2012 - 140 с ISBN 978-5-8172-0132