Європейський парламент IX скликання розпочав свою роботу 2 липня 2019 року після європейських виборів 23–26 травня 2019 року і завершив її 15 липня 2024 року. Із самого початку він мав кілька особливостей: через кризу Брекзиту Комісія фон дер Ляєн була затверджена депутатами лише в листопаді 2019 року, а Жан-Клод Юнкер залишався Президентом Європейської комісії протягом цього місяця; на момент запланованого виходу Великої Британії з Європейського Союзу 31 січня 2020 року кількість депутатів змінилася; крім того, три обрані іспанські депутати залишили свої місця вакантними, оскільки їхній вступ на посаду був зумовлений складанням присяги в Мадриді, куди вони не могли поїхати під загрозою арешту в рамках судового процесу над каталонськими сепаратистами.
У 2019 році дев'яте скликання ухвалило бюджет у розмірі 168,7 млрд євро на 2020 рік, який передбачав збільшення фінансування на боротьбу з глобальним потеплінням, дослідження та програму Erasmus. За проголосували 543 депутати, проти — 136. 16 грудня 2020 року Європейський парламент ухвалив багаторічну фінансову програму на період 2021–2027 років. Цей багаторічний бюджет склав 1074,3 млрд євро, починаючи з 1 січня 2021 року.
Європейський парламент бере участь у звичній законодавчій процедурі: під час дев'ятого скликання між 2019 і 2024 роками він ухвалив близько 500 документів, деякі з яких є частиною Європейського зеленого курсу або Пакту про міграцію та притулок.
Організація Політичні групи Після виборів у травні 2019 року групи ЄНП та S&D разом склали лише 44,2% від загальної кількості депутатів.
Після виборів парламентська група ALDE була розпущена для створення нової проєвропейської та центристської групи — Renew Europe (RE), до якої увійшов французький список «Ренесанс».
У червні 2019 року була заснована група Ідентичність і демократія (ID), що об'єднала представників націоналістичних та ультраправих сил на основі колишньої групи Європа націй і свобод (ENL).
Деякі групи попереднього скликання припинили існування через нестачу депутатів, як-от Європа свободи та прямої демократії (EFDD).
Таким чином, депутати були організовані в сім політичних груп. Свою першу сесію вони провели 3 липня 2019 року.
Президент Європейського парламенту
Давид Сассолі (ПЄС) був обраний Президентом Європейського парламенту 3 липня 2019 року. Він помер під час перебування на посаді від ускладнень імунної системи за кілька днів до виборів свого наступника, 11 січня 2022 року.
Роберта Мецола, як перша віцепрезидентка Парламенту, виконувала обов'язки з 11 січня 2022 року до свого обрання на посаду Президента 18 січня 2022 року.
Віцепрезиденти Європейського парламенту
Президенту Парламенту допомагають 14 віцепрезидентів. Вони замінюють його у разі потреби.
3 липня 2019 — 18 січня 2022
Колишні
18 січня 2022 — 15 липня 2024
Колишні
Квестори Європейського парламенту
3 липня 2019 — 18 січня 2022 + Квестори Європейського парламенту, обрані 3 липня 2019 року № Квестор Фракція Держава-член Голоси 1 Анн Сандер ЄНП Франція 407 (1-й тур) 2 Моніка Беньова S&D Словаччина 391 (1-й тур) 3 Девід Каса ЄНП Мальта 391 (1-й тур) 4 Жиль Буайє RE Франція 317 (1-й тур) 5 Кароль Карський ЄКР Польща 261 (2-й тур)
18 січня 2022 — 15 липня 2024 + Квестори Європейського парламенту, обрані 18 січня 2022 року № Квестор Фракція Держава-член Голоси 1 Анн Сандер ЄНП Франція 622 (1-й тур) 2 Крістоф Гансен ЄНП Люксембург 576 (1-й тур) 3 Моніка Беньова S&D Словаччина 487 (1-й тур) 4 Фаб'єн Келлер RE Франція 479 (1-й тур) 5 Марцел Колая Verts/ALE Чехія 344 (2-й тур) Віктор Негреску (S&D) замінив Моніку Беньову з 9 листопада 2023 року.
Президент Європейської комісії
На момент відкриття 9-го скликання Жан-Клод Юнкер (ЄНП) ще був Президентом і залишався ним до 30 листопада 2019 року.
Парламент обрав Урсулу фон дер Ляєн (ЄНП) 16 липня 2019 року. Після формування нової Європейської комісії та в очікуванні її схвалення парламентом, нова Президентка обійняла посаду 1 грудня 2019 року.
Список депутатів Європарламенту
На початку скликання Європарламент налічував 751 депутата, які були розподілені між сімома політичними групами. Також були присутні незалежні депутати.
Після виходу Великої Британії з ЄС (Брекзит) 31 січня 2020 року, 73 депутати від Великої Британії залишили асамблею. Тоді було додано 27 нових депутатів із 14 країн, і Європарламент у підсумку став налічувати 705 депутатів.
Досягнення Європейський парламент працював над різними текстами, зокрема щодо стандартизації USB-C.
Позиція щодо бюджету Європейського Союзу
У 2019 році дев'яте скликання ухвалило бюджет у розмірі 168,7 млрд євро на 2020 рік, який включав збільшення фінансування на кліматичні ініціативи, дослідження та програму Erasmus. Голосування пройшло з результатом: 543 голоси «за» і 136 — «проти».
16 грудня 2020 року Європейський парламент ухвалив багаторічну фінансову програму (БФП) на період 2021–2027 років із загальним бюджетом 1074,3 млрд євро, що набрала чинності 1 січня 2021 року.
Ухвалені тексти Під час дев'ятого скликання Європейський парламент ухвалив близько 500 документів за звичайною законодавчою процедурою.
Знакові документи 15 січня 2020 року Парламент проголосував (482 «за», 136 «проти», 95 утрималися) за резолюцію на підтримку Європейського зеленого курсу. Документи передбачають, зокрема, відмову від двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року.
У сфері міграції документ щодо регулювання потоків нелегальних мігрантів та заявок на притулок, запропонований у 2020 році, був проголосований у 2024 році (див. Пакт про надання притулку та міграцію). Було затверджено більш жорсткий Пакт стабільності.
Щодо цифрового переходу, ухвалено Акт про цифрові послуги (DSA) та Закон про цифрові ринки (DMA). Європейський парламент також адаптував закони у сфері конкуренції, модерації контенту, обміну даними та штучного інтелекту (див. Закон про штучний інтелект).
У сфері торгівлі ухвалено антикоерцитивний інструмент.
Інші документи У квітні 2023 року скликання проголосувало за систему торгівлі викидами. У 2019, 2021 та 2022 роках депутати ухвалювали тексти щодо гендерної рівності, здоров'я жінок та професійного балансу для опікунів. Парламент також сформував позицію щодо енергетичного ринку.
Останні тексти Під час останньої сесії парламенту перед виборами 2024 року на голосування було винесено 89 законодавчих актів і 7 резолюцій. Ці тексти стосувалися пом'якшення екологічних вимог Спільної сільськогосподарської політики (САП), обмежень торговельних пільг для українського агроекспорту, заборони продуктів примусової праці, соціального захисту працівників цифрових платформ та боротьби з відмиванням грошей.
Також була ухвалена Директива (ЄС) 2024/1385 від 14 травня 2024 року про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, яка чітко визначає ці терміни на європейському рівні.
Міжнародні угоди
У першій половині терміну Парламент голосував щодо різних міжнародних угод, як-от Угода про вихід Великої Британії та Угода про торгівлю та співробітництво між ЄС і Великою Британією.
Резолюції Європейський парламент ухвалював важливі резолюції, зокрема: резолюція про створення «спеціального трибуналу для покарання за російські злочини» (19 січня 2023 року); резолюція про «необхідність непохитної підтримки України з боку ЄС» (29 лютого 2024 року); резолюція із засудженням рішення Конституційного трибуналу Польщі щодо заборони абортів; резолюції щодо подолання розриву в оплаті праці між жінками та чоловіками; резолюція із закликом запровадити податок на надприбутки енергетичних компаній.
Невирішені питання Оскільки робота скликання завершилася 25 квітня 2024 року перед виборами, близько шістдесяти питань (наприклад, пестициди, нові геномні методи, транспортування тварин, фармацевтичний пакет, маркування тютюну та алкоголю) перейшли до наступного скликання.
Підсумки Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК) підготував звіт про підсумки діяльності цього скликання. Загалом зазначається: У сфері соціальної та економічної політики Парламент дещо відійшов від жорсткої ліберальної лінії на тлі нових криз. У сфері міграції, правосуддя та внутрішніх справ позиція стала більш безпековою та стриманою через наслідки міграційної кризи 2015 року, війну в Україні та гібридні атаки. В екології та сільському господарстві Зелений курс зіткнувся з наслідками війни та закликами правоцентристів зменшити регуляторний тиск. У сфері оборони Парламент не має прямих законодавчих повноважень, однак російське вторгнення в Україну стимулювало дебати щодо Європейського оборонного фонду. У торговельній політиці, на тлі проблем у СОТ, Парламент активізував регулювання торгівлі з третіми країнами.
«Катаргейт»
У грудні 2022 року розгорівся корупційний скандал, пов'язаний із ймовірним хабарництвом на користь Катару. Бельгійська поліція провела обшуки у Європарламенті та заарештувала кількох осіб, включно з віцепрезиденткою Парламенту Євою Кайлі. Скандал викликав сильний резонанс і заклики до посилення етичного контролю в інституціях ЄС.
Примітки