Жан-П'єр-Луї-Лоран Уель (28 червня 1735 – 14 листопада 1813)Conisbee 1996. був французьким художником, гравером і креслярем. Протягом свого довгого життя Уель був свідком правління Людовика XV, Французької революції та періоду Першої імперії Наполеона.
Життєпис Він народився в Руані в родині заможних ремісників, які віддали його до міської академії малювання, коли йому було п'ятнадцять.
Тут він познайомився з мистецтвом ранніх голландських та фламандських художників, що мало вирішальний вплив на обрану ним спеціальність пейзажного живопису.[потрібне посилання] У 1758 році Уель опублікував книгу пейзажних гравюр, а в 1768 році намалював шість видів заміського маєтку герцога де Шуазель, замку Шантелуп. Наступного року його впливові покровителі забезпечили йому місце у Французькій академії в Римі. Тут, захоплений італійськими звичаями, пейзажами та стародавніми пам'ятками, він подорожував по всій південній Італії, створюючи малюнки гуашшю, які представляв на Паризьких салонах початку 1770-х років, виставках, що привернули увагу широкої публіки.
З 1776 по 1779 рік він подорожував Сицилією, Ліпарі та Мальтою, після чого, на основі своєї подорожі, опублікував серію з чотирьох томів щедро ілюстрованих подорожніх книг (1782–1787). Головним наміром Уеля було проілюструвати місцеву топографію, але його витончені акварельні малюнки також чудово передали ефекти світла та атмосфери. Щоб допомогти фінансувати ці проекти, він продав свої попередні малюнки в Парижі в 1780 році. Людовик XVI придбав 46, а Катерина II — понад 500, з яких 260 зберігаються в Ермітажі в Санкт-Петербурзі.
У пізніші роки життя Уель опублікував два ілюстровані трактати про слонів. Малюнки інших тварин свідчать про те, що він готувався до публікації подальших зоологічних праць; однак його смерть у віці сімдесяти восьми років перервала його плани. Примітки