Олександр Федорович Плюцинський (1844-†1900) — генерал-лейтенант, військовий інженер, заслужений професор , автор книг та статей з фортифікації. У галузі суто стратегічної фортифікації, у простоті та яскравості викладу його ідей, у логіці його побудов він не має собі рівного в Російській імперії, став прикладом і для іноземних фортифікаторів за кордоном Російської імперії.
Життєпис Народився 6 березня 1844 року. Православний. Із родини потомствених дворян герба «Сліповрон» Лычковский Юрий, Слеповрон изменённый, гербы шляхты ВКЛ Полтавської губерніїСписок дворянських родів Полтавської губернії. Син майора. Почав навчатися в Полоцькому кадетському корпусі, а закінчив навчання в Олександрівському Брестському кадетському корпусі (1862), Михайлівське артилерійське училище (1863, 14-а артилерійська бригада), (1868, «по 1-у розряду»).
Чини: Вступив на військову службу (27.07.1862), підпоручник (21.06.1863), поручник (25.08.1865), штабс-капітан (29.11.1867), капітан (28.03.1871), підполковник (27.03.1877), полковник (20.04.1880), генерал-майор (30.08.1890), генерал-лейтенант (06.12.1899).
Проходження служби: у 14-й артилерійській бригаді, у Миколаївській фортечній артилерії, командир саперного батальйону, репетитор у та училищі (24.05.1868—15.07.1875), помічник діловода Інженерного комітету (10.01.1870—29.03.1874), викладач у Миколаївській інженерній академії та училищі (15.07.1875—20.10.1882), професор у Миколаївській інженерній академії та училищі (20.10.1882—18.06.1885) і у Миколаївській інженерній академії та училищі (від 18.06.1885), з 1892 р. — заслужений професор зазначеної академії, комендант Осовецької фортеці (28.02.1898—04.08.1899), начальник 34-ї піхотної дивізії (від 04.08.1899).
Брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1978 років: в 5-у саперному батальйон, при польовому інженерному управлінні керував будівництвом батарей на Нижньому Дунаї коло м. Галаца і м. Рені, 28 батарей на 89 гармат коло Журжева (лівий берег р. Дунай, навпроти м. Рущука).
Помер 17 лютого 1900 р. від запалення легень, застудившись під час огляду військ. Похований у Катеринославі на гарнізонному цвинтарі.
Нагороди
Орден св. Анни 3-го ступеня з мечами та бантом (1877), орден св. Станіслава 2-го ступеня з мечами (1877), орден св. Володимира 4-го ступеня з мечами та бантом (1878), орден св. Анни 2-го ступеня (1883), орден св. Володимира 3-го ступеня (1886), орден св. Станіслава 1-го ступеня (1893).
Праці Полевое военно-инженерное искусство. Несколько мыслей по вопросам войскового инженерного дела и его постановки в войсках, , 1879. Окопы и позиционные работы пехоты, , 1881. «На бруствере или на банкете», «О комендантах крепостей», «Вопросы крепостной войны и подготовки крепостей к обороне», «Можно ли брать крепости штурмом», «Значение подземных мин в современной крепостной войне», «Современное положение вопроса о броневых башнях», «Крепостные манёвры», «О самокатах и применении их к военному делу».
Примітки
Джерела
«Список генералам по старшинству» (составлен по 1 июля). — : Военная типография, 1906. — С.138.
Посилання
Биография А. Ф. Плюцинского на сайте «Русская Императорская Армия» Генеалогия рода Гопфенгаузенов