Віртуальний диск та віртуальний дисковод — це програмні компоненти, які емуляють реальний пристрій дискового зберігання даних.
Віртуальні диски та віртуальні дисководи є поширеними компонентами віртуальних машин у апаратній віртуалізації, але вони також широко використовуються для різних цілей, не пов'язаних із віртуалізацією, зокрема для створення логічних дисків, розробки програмного забезпечення, тестових середовищ та керування даними. Вони забезпечують гнучкість, простоту адміністрування та можливість моделювати різні середовища зберігання даних без необхідності використання відповідного фізичного обладнання.
Робота
Віртуальний дисковод — це програмний компонент, який емуляє реальний дисковий пристрій. Для інших програм віртуальний дисковод виглядає та поводиться як справжній фізичний пристрій.
У сучасних операційних системах усі носії даних представлені для програм у вигляді драйверів пристроїв, які приховують відмінності фізичної реалізації різних носіїв. Тому віртуальний дисковод є драйвером пристрою з додатковим шаром абстракції між інтерфейсом та базовим фізичним носієм даних.
Віртуальний диск може існувати в будь-якій із таких форм:
образ диска — комп'ютерний файл, який містить точну структуру даних реального пристрою зберігання даних; логічний диск (також відомий як *vdisk*) — програмно визначений поділ фізичних жорстких дисків; гібридний том, що складається з двох або більше фізичних дисків; окремий жорсткий диск або , підрозділи якого визначаються операційною системою, а не самим пристроєм; RAM-диск, який зберігає свої дані в оперативній пам'яті (RAM), а не на пристрої зберігання; змонтований мережевий диск, який підключається до файлового сервера.
Використання
В апаратній віртуалізації віртуальні машини реалізують віртуальні дисководи як частину емуляції поведінки реальної машини. Як і звичайний комп'ютер, віртуальна машина потребує одного віртуального дисковода та одного образу диска для запуску, за винятком випадків, коли використовується мережеве завантаження. За потреби можуть додаватися додаткові віртуальні дисководи.
Віртуальні оптичні дисководи використовуються на фізичних комп'ютерах для перенесення вмісту оптичних дисків на жорсткі диски. Це допомагає вирішити проблему обмеженого терміну служби CD та DVD і водночас скористатися вищою швидкістю передавання даних жорстких дисків. Однак віртуальні оптичні дисководи також використовуються для піратства програмного забезпечення: ранні комп'ютерні ігри використовували перевірку наявності диска для підтвердження ліцензійного використання, що можна було обійти за допомогою віртуальних оптичних дисководів.
Як протидію цьому схема захисту від копіювання StarForce намагається перешкоджати віртуалізації дисків. Сучасні відеоігри перейшли до використання онлайн-активації продукту як частини процесу їх розповсюдження.
Примітки