«Чоти́ри му́хи на сі́рому оксами́ті» (італ. 4 mosche di velluto grigio) — італо-французький детективний трилер у жанрі джалло 1971 року, знятий режисером Даріо Ардженто за власним сценарієм. Головні ролі виконали Майкл Брендон, Мімзі Фармер, Жан-П'єр Мар'єль, Франсін Расетт та Бад СпенсерП'єр, Девід (1973). «Чотири мухи на сірому оксамиті». Щомісячний інформаційний бюлетень. Том 40, № 468, с. 56..

Стрічка є третьою і фінальною частиною так званої «тваринної трилогії» Ардженто, до якої також входять фільми «Птах із кришталевим оперенням» (1970) та «Кішка дев'яти хвостів» (1971).

Сюжет Рок-барабанщика Роберто Тобіаса вже кілька днів переслідує підозрілий чоловік у сонцезахисних окулярах. Одного вечора Роберто вистежує переслідувача в порожньому будинку опери. Між ними спалахує бійка, чоловік дістає ніж, і під час штовханини Роберто випадково вбиває його. У цей момент фігура в масці на балконі театру робить кілька знімків інциденту.

Невдовзі Роберто починає отримувати листи з погрозами, фотографії вбивства та посвідчення особи загиблого, якого звали Карло Марозі. Крім того, музиканта мучить один і той самий нічний кошмар, у якому йому публічно відрубують голову на площі в Саудівській Аравії — Роберто вірить, що це пророче видіння.

Роберто зізнається у всьому своїй дружині Ніні, але навідріз відмовляється йти в поліцію. Їхню розмову підслуховує покоївка Амелія. Зрозумівши, хто є шантажистом, Амелія намагається вимагати у вбивці гроші, але той жорстоко вбиває її в парку. Незабаром з'ясовується, що Карло Марозі насправді живий — він інсценував свою смерть за допомогою бутафорського ножа на замовлення таємничого мучителя Роберто. Коли Марозі, наляканий смертю покоївки, намагається вийти з гри, вбивця ліквідує і його.

За порадою свого друга-художника Годфрі, Роберто наймає ексцентричного приватного детектива Джанні Аррозіо. Ніна, заявляючи, що боїться залишатися в будинку, їде геть, а до Роберто приїжджає її кузина Далія, з якою у музиканта зав'язується роман. Детектив Аррозіо виходить на слід психіатричної клініки «Вілла Рапіді» та дізнається про пацієнта-маніяка, якого виписали після смерті батька. Проте закінчити розслідування детектив не встигає — вбивця впорскує йому отруту в туалеті метро. Невдовзі та сама доля спіткає і Далію.

Поліція досліджує сітківку ока загиблої Далії за допомогою методу оптографії, щоб отримати останнє зображення, яке вона бачила перед смертю. На знімку видно лише чотири розмиті темні плями на сірому тлі, які технік описує як «чотири мухи».

Вночі Роберто чекає на кілера у своїй квартирі з пістолетом. Несподівано повертається Ніна. Переконуючи її терміново виїхати задля безпеки, Роберто раптом помічає її кулон — це муха, заліта в скло, яка при гойданні створює оптичний ефект кількох комах. Роберто розуміє, що вбивця — його дружина. Ніна вихоплює зброю і стріляє в нього.

Вона пояснює, що її деспотичний вітчим хотів сина, тому знущався з неї, змушував носити чоловічий одяг і врешті запроторив до божевільні «Вілла Рапіді». Його раптова смерть позбавила її можливості помститися. Зустрівши Роберто, який виявився неймовірно схожим на її вітчима, Ніна вирішила зробити його мішенню для своєї перенесеної помсти.

Ніна продовжує стріляти в Роберто, але поява Годфрі відволікає її. Музикант вибиває зброю, і Ніна тікає на автомобілі Роберто. На шаленій швидкості вона врізається в задню частину вантажівки: металевий бампер обезголовлює її (так само, як у кошмарах Роберто), а машина вибухає.

У ролях

Майкл Брендон — Роберто Тобіас Мімзі Фармер — Ніна Тобіас Жан-П'єр Мар'єль — Джанні Аррозіо, детектив Бад Спенсер — Годфрі (Діомед в італійській версії) Франсін Расетт — Далія Маріса Фаббрі — Амелія, покоївка Калісто Калісті — Карло Марозі Том Феллегі — інспектор Піні

Цікаві факти про виробництво

Кастинг: На роль Роберто спочатку розглядали Теренса Стемпа, Майкла Йорка і навіть учасників гурту The Beatles. Майкл Йорк уже навіть підписав контракт, але вибув через затримку зйомок іншого фільму. Ардженто взяв Брендона після того, як побачив його у стрічці «Коханці та інші незнайомці» (1970). Спецефекти: Наприкінці фільму під час сцени, де Ніна стріляє в Роберто, Ардженто використав надшвидкісну камеру для створення ефекту сповільнення часу («bullet time»), що набагато випередило свій час. Ефект зчитування зображення з сітківки ока (оптографію) запропонував майстер спецефектів Карло Рамбальді. Музика: Спочатку Ардженто хотів, щоб саундтрек записав британський рок-гурт Deep Purple, який навіть створив кілька демо-треків. Проте угода зірвалася через італійське законодавство, що регулювало державні субсидії на мистецькі проєкти за участю іноземцівInterview with Luigi Cozzi on the 2012 Shameless Blu-ray.. У підсумку музику написав Енніо Морріконе, але під час постпродакшену вони з Ардженто сильно посварилися і не працювали разом аж до 1996 рокуCurti, Roberto (2022). Italian Giallo in Film and Television: A Critical History. McFarland. ASIN B0B36FMQZ5. ISBN 978-1476646459..

Статус фільму Через заплутану ситуацію з авторськими правами (ними володіла компанія Paramount Pictures, яка не поспішала випускати стрічку), фільм майже 40 років вважався «втраченим» для домашнього відео. Офіційний реліз на DVD та Blu-ray у повністю відреставрованому вигляді відбувся лише у 2009–2012 роках.

Примітки