Андре Ежені Адрієнн де Йонг (; , Схарбек — , Волюве-Сен-Ламбер) — учасниця Бельгійського руху Опору під час Другої світової війни. Вона організувала й очолила групу «Лінію комети», яка допомагала солдатам і льотчикам союзників втекти з окупованої нацистами Бельгії. Між серпнем 1941 року та груднем 1942 року вона супроводжувала 118 осіб, з них понад 80 льотчиків, з Бельгії до нейтральної Іспанії, звідки їх перевозили до Великої Британії. Заарештована нацистами у січні 1943 року, вона перебувала у в'язниці до кінця Другої світової війни. Після війни працювала в лепрозоріях Африки.
За свою діяльність під час Другої світової війни ушанована низкою державних нагород, зокрема медаллю Георга (Велика Британія), медаллю Свободи із золотими пальмами (США). 1985 року король Бельгії надав їй титул графині. Її діяльність описали або надихнули на кілька книг, фільмів і телешоу.
Ранні роки Народилася в Схарбеку в Бельгії, який тоді перебував під німецькою окупацією під час Першої світової війни. Була молодшою дочкою Фредеріка де Йонга, директора початкової школи, й Аліс Декарпантрі. Її героїнею була Едіт Кавел, британська медсестра, страчена в Схарбеку у 1915 році за допомогу військам втекти з окупованої Бельгії до нейтральних Нідерландів, про яку батько часто згадував.
Здобула освіту медсестри та стала художницею-оформителькою в Мальмеді. Натхненням для її діяльності як медсестри стала Кавел. Їй було 23 роки, коли німці вторглися та окупували Бельгію. Британський льотчик, якому вона допомагала, описував де Йонг як «тендітну молоду дівчину, якій на вигляд двадцять років, дуже гарну, приємну, добру, життєрадісну та просту. Здавалася безтурботною, як молода студентка, яка їде у відпустку після успішного складання іспитів». Пізніше британський полковник назвав її «справжньою героїнею легенди»«Free Belgians», accessed 3 Oct 2019.
Лінія комети
У травні 1940 року німецькі війська вторглися та окупували Бельгію і де Йонг переїхала до Брюсселя, де стала волонтеркою Червоного Хреста, допомагаючи захопленим військам союзників. У той час у Брюсселі в конспіративних будинках переховувалося багато британських солдатів, які не встигли евакуюватися, та втікачі з полону в Сен-Валері-ан-Ко. Де Йонг організувала низку конспіративних квартир для цих солдатів, а також роздобувала для них цивільний одяг і фальшиві документи. Відвідування хворих і поранених солдатів дозволило їй встановити зв'язки з учасниками Руху Опору, які намагалися знайти способи повернути солдатів до Британії.
Навесні 1941 року Анрі де Блікі, Арнольд Деппе й Андре де Йонг організували групу «Лінія Комети», щоб допомогти солдатам і льотчикам союзників втекти з окупованої Бельгії та повернутися до Великої Британії. У квітні 1941 року де Блікі заарештували, а пізніше стратили після того, як до групи проник бельгійський колабораціоніст Проспер ДезіттерConnart, Philippe, «A Brief Story of the Comete Line», accessed 3 Oct 2019.
У червні 1941 року Деппе вирушив із Бельгії на південний захід Франції, де він колись жив, щоб знайти способи переправлення союзників із БельгіїOttis, Sherri Greene (2001), Silent Heroes, Lexington: University of Kentucky Press, p. 121.. Деппе зв'язався з Ельвірою де Греф, яка пізніше стала відома як «Танте Го» (Тітонька Го)Langthorne, Mark and Richards, Matt (2018), The Hidden Army — M19's Secret Force and the Untold Story of D-Day, London: King's Row Publishing, np.«The Beginning of Comete» , accessed 16 Sep 2019.
У липні 1941 року де Йонг і Деппе, за допомогою де Грефів, вперше спробували перетнути іспанський кордон з десятьма бельгійцями та «міс Річардс» — секретною агенткою Фредерік Дюпюїш, яка видавала себе за англійку. Після успішного перетину Піренеїв на франко-іспанському кордоні де Йонг і Деппе залишили своїх підопічних і повернулися до Бельгії. Десять бельгійців і міс Річардс були заарештувала іспанська поліція. Трьох бельгійських солдатів передали німцям у Франції. З цього досвіду де Йонг зрозуміла, що для майбутніх евакуацій вони мають встановити зв'язок з британським консульством у Більбао, щоб не залишати людей у незнайомій країні«WWII escape and evasion», accessed 16 Aug 2019«Comete», accessed 16 Aug 2019.
У серпні Деппе та де Йонг окремо повели дві нові групи через кордон, де Йонг обрала довший маршрут через гірські села, у її групі було троє втікачів, включаючи одного британського солдата. Деппе та шестеро інших втікачів йшли іншим маршрутом і були заарештовані німцями. Деппе залишався у в'язниці до кінця війни«Liste des personnes ayant aidé des aviateurs passés par Comète», accessed 17 Sep 2019. Де Йонг благополучно прибула до будинку де Грефів в Англеті та перетнула кордон з Іспанією з баскським контрабандистом як провідникомOttis, pp. 121—122. Де Йонг успішно довела британського солдата (Джеймса Кромара з Абердіна) та двох бельгійських добровольців (Мерш'є та Стеркманса) до британського консульства в Більбао.
Британські дипломати скептично сприйняли де Йонг. Вона обіцяла продовжити евакуацію британців, якщо посольство надасть фінансування «Лінії комети», за її розрахунками потрібно близько 6000 бельгійських франків і 1400 іспанських песет за кожного союзного льотчика чи солдата. Після трьох тижнів сумнівів, підозр у тому, що вона є німецьким агентом, та нерішучості, британці погодилися на її умови. За винятком фінансової допомоги де Йонг відхилила всі інші пропозиції Великої Британії про пораду та допомогуOttis, pp. 122—123. Британський агент Дональд Дарлінг дав їй кодове ім'я «Листоноша».
Порятунок льотчиків
Арешт Арнольда Деппе у серпні 1941 року змусив діяти обережніше. Андре де Йонг вирішила, що Бельгія небезпечна, тому переїхала до Парижа, а потім до Валансьєнна, тоді її батько Фредерік взяв на себе частину обов'язків керівника групи. У Франції де Йонг допомагала збитим льотчикам: розміщувала їх у конспіративних будинках, супроводжувала до іспанського кордону через Байонну та переводила через Піренеї до Іспанії. 1941 року вона провела через маршрут кілька груп льотчиків, діяльність тривала й у 1942 році«Chronology of the Passages», accessed 25 Sep 2019. Після перетину кордону вона передавала їх британцям, які організовували повернення до Великої Британії. Також де Йонг розширювала мережу схованок і помічників «Лінії комети», забезпечуючи її роботу власними коштами«Free Belgians», accessed 4 Oct 2019.
У 1941—1942 роках здійснили приблизно 16 — 24 успішних супроводів збитих льотчиків через кордон до Іспанії. Де Йонг врятувала близько 118 осібOttis, p. 127.
Арешт
Члени «Лінії комети» та їхні родини дуже ризикували. Ситуація погіршилась після листопада 1942 року, коли південна Франція була окупована німцями, а вся Франція перейшла під пряме правління нацистів. Під час війни сотні членів «Лінії комети» заарештувала таємна польова поліція Абверу, а багатьох стратили або депортували до німецьких в'язниць і концентраційних таборів.
У січні 1943 року де Йонг супроводжувала трьох британських льотчиків поїздом на південь з Парижа до Сен-Жан-де-Люз. Від залізничної станції вони дві години йшли під дощем до села Юррюнь у французькій Країні Басків — останньої зупинки перед переходом через Піренеї. Однак річка Бідасоа на кордоні вийшла з берегів, і спроба перетнути її була б надто небезпечною. контрабандист Гойкоетчеа, який їм допомагав, і де Йонг з трьома льотчиками ночували в різних будинках. Наступного ранку, 15 січня 1943 року, де Йонга, трьох льотчиків та Усандізангу, у якої вони ночували, заарештували десять німецьких солдатів. Ймовірно, їх виказав сільськогосподарський робітник Донато, якого де Йонг знала, але не довіряла.
Де Йонг спочатку відправили до в'язниці Френ у Парижі, а згодом до концентраційного табору Равенсбрюк та Маутхаузен. Її 19 разів допитували в абвері та двічі в гестапо. Хоча вона зізналася, що була лідером «Лінії комета», щоб захистити свого батька, який перебував під підозрою, німці не вірили, що ця тендітна молода жінка була чимось більшим, ніж другорядним помічником«Free Belgians», accessed 5 Oct 2019. Ця недооцінка важливості де Йонг в організації, ймовірно, врятувала її від страти. Коли вона перебувала у Равенсбрюку, гестапо зрозуміло, хто вона, і шукало її, але де Йонг вислизнула від них, приховуючи свою особу.
Під керівництвом Жана Грайндля та Антуана д'Урселя «Лінія комети» продовжувала функціонувати та допомогла понад 700 солдатам союзників дістатися безпечного місця. Хоча де Йонг вижила в концентраційних таборах, вона сильно недоїдала і тяжко захворіла. Її звільнили у квітні 1945 року. Багато її колег померли в полоні. Її батька, Фредеріка де Йонга, заарештували у Парижі 7 червня 1943 року та вбили 28 березня 1944 року. Троє льотчиків, заарештованих разом з нею, пережили війну в таборах військовополонених«Chronology of the Passages», , accessed 25 Sep 2019. Усандізангу забив до смерті охоронець у Равенсбрюку незадовго до звільнення табору«Comete Sud au Pays Basque», accessed 5 Oct 2019. Гойкоетчеа продовжував бути провідником, але його не поранили та захопили німці (хоча врятувала родина де Грефа) незадовго до звільнення Франції союзниками у 1944 роціJimenez de Aberasturi Corta, (2011), «La red 'Comete' en el Pais Vasco», Rev.int.estud.vascos, Vol. 56, No. 2, pp. 562—563.
Після перебування у концентраційному таборі де Йонг з'явилася влітку 1945 року посеред ночі в паризькому офісі Дональда Дарлінга, де вона вручала нагороди. Вона була одягнена в рожево-білу смугасту табірну форму. Мала худий вигляд і проблеми зі здоров'ям, які супроводжували її до кінця життя.
Пізніше життя Після війни де Йонг закінчила навчання на медсестру та працювала в лепрозоріях Бельгійського Конго, Камеруну, Аддис-Абебі, Ефіопія, і Сенегалу. Коли мати була при смерті в Бельгії, з поваги до де Йонг, Королівські ПС зробили незаплановану зупинку в Аддис-Абебі, щоб доправити її до Бельгії, а пізніше повернули до Ефіопії. 1959 року, працюючи в лепрозорії в Кокільятвілі, вона познайомилася з англійським романістом Гремом Гріном. Грін записав її відверту розповідь про пережиту війну у своєму щоденнику, який вийшов друком у 1961 році. У книзі «In Search of a Character: Two African Journals» Грін писав, що на запитання про причини роботи в Конго, вона відповіла: «Тому що з п'ятнадцяти років я хотіла лікувати прокажених. Якби я зволікала ще трохи, було б надто пізно». Тому, вона повернулася до Бельгії лише через погіршання здоров'я.
За свої заслуги під час війни де Йонг ушанована медаллю Свободи США із золотими пальмовими гілками, британською медаллю Георга 13 лютого 1946 року та стала кавалером французького Ордена Почесного легіону. Вона також стала кавалером Ордена Леопольда I, отримала бельгійський Військовий хрест з пальмовою гілкою та почесне звання підполковника бельгійської армії. 1985 року король Бодуен I надав їй титул графині.
Смерть Померла 13 жовтня 2007 року у 90 років в університетській клініці Сен-Люк, Волюве-Сен-Ламбер, Брюссель. Похорон відбувся в абатстві Камбр, Іксель, Брюссель. Її поховали в склепі батьків на Схарбекському цвинтарі.
У масовій культурі
The Last Passage, Lurre Telleria et Enara Goikoetxea, Moztu filmak & Amo films, 2010. «The Belgian Girls» — роман Кетрін Дж. Етвуд із подвійною хронологією, у якому детально описується робота «Лінії комети» з погляду її молодих жінок-кур'єрок.
Примітки
Література
Посилання