Фрейр Александерссон (, 18 листопада 1982, Рейк'явік) — ісландський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2026 року очолює тренерський штаб команди «Русенборг».

Кар'єра Ранні роки Після час ігрової кар'єри в ісландському клубі «Лейкнір» (Рейк'явік) Арнар Гретарссон Александерссон розпочав тренерську діяльність. Спочатку він працював із дівочою командою «Лейкніра», а у 2006 році став тренером юнацьких жіночих команд «Валюра».

У 2007 році Александерссон разом із Елісабет Гюннарсдоттір очолив жіночу команду «Валюра», де раніше працював асистентом головного тренера та тренером другої команди клубу. Уже в першому сезоні тренерський тандем привів команду до перемоги в чемпіонаті Ісландії серед жінок, а також до фіналу жіночого Кубка Ісландії. Після відходу Гюннарсдоттір восени 2008 року Александерссон став одноосібним головним тренером. Під його керівництвом жіноча команда «Валюра» у 2009 та 2010 роках двічі поспіль оформила «золотий дубль», вигравши чемпіонат і Кубок Ісландії. Після завершення роботи з жіночою командою він ще протягом двох років працював асистентом головного тренера чоловічої команди «Валюра».

У 2013 році Александерссон разом із Давідом Сноррі Йонассоном очолив свій колишній клуб, «Лейкнір». У першому сезоні команда посіла сьоме місце, а вже в 2014 році вперше в історії клубу здобула путівку до найвищого дивізіону чемпіонату Ісландії. Проте дебютний сезон в еліті завершився вильотом і після пониження в класі обидва наставники залишили клуб.

Збірні Ісландії

Паралельно з роботою в «Лейкнірі» Александерссон очолював жіночу збірну Ісландії. У жовтні 2016 року він вивів команду до фінальної частини чемпіонату Європи 2017, який став для Ісландії третім поспіль. На турнірі в Нідерландах ісландки не змогли повторити успіх Євро-2013, коли дійшли до чвертьфіналу, програвши всі три матчі групового етапу. Після невдачі у кваліфікації до чемпіонату світу 2019 Александерссон залишив посаду головного тренера національної жіночої збірної.

Попри відхід із жіночої збірної, Александерссон продовжив працювати в Футбольній асоціації Ісландії. Ще до завершення роботи з жіночою командою його було призначено асистентом головного тренера чоловічої збірної Ісландії. До цього він також працював скаутом національної команди, зокрема під час чемпіонату світу 2018 року .

Під керівництвом Еріка Гамрена збірна Ісландії була близькою до виходу на Євро-2020. Команда перемогла Румунію (2:1) у півфіналі плей-оф, але у фінальному матчі поступилася Угорщині з рахунком 1:2, пропустивши два голи наприкінці зустрічі. Фрейр недовго залишався на посаді за наступника Гамрена, Арнара Відарссона, але наприкінці 2020 року покинув збірну.

Паралельно із роботою у збірній жовтні 2020 року Александерссон став асистентом головного тренера катарського клубу «Аль-Арабі», де працював під керівництвом свого співвітчизника Гейміра Гадльгрімссона. У складі команди також виступав капітан збірної Ісландії Арон Гуннарссон.

«Люнгбю» У червні 2021 року Александерссон очолив данський клуб «Люнгбю», який виступав у Першому дивізіоні Данії. У дебютному сезоні команда посіла друге місце в регулярному чемпіонаті, а за підсумками чемпіонського раунду також фінішувала другою, поступившись лише «Горсенсу». Цього результату вистачило для повернення клубу до данської Суперліги лише через рік після вильоту.

Сезон 2022/23 в елітному дивізіоні розпочався невдало і першу перемогу «Люнгбю» здобув лише у 17-му турі. Після зимового переходу Альфреда Фіннбогасона команда зуміла суттєво покращити результати та уникнути вильоту. У заключних турах регулярного чемпіонату клуб випередив «Ольборг», а в групі вибування обійшов також «Горсенс». Остаточно місце в еліті було забезпечено після нульової нічиєї саме проти «Горсенса» 3 червня 2023 року.

У сезоні 2023/24 «Люнгбю» виступив значно успішніше. Уже після 14 турів команда набрала стільки ж очок, скільки за весь попередній чемпіонат, а в Кубку Данії дійшла до чвертьфіналу.

«Кортрейк»

У січні 2024 року Александерссон залишив Данію та очолив бельгійський клуб «Кортрейк». На момент його призначення команда посідала останнє місце в бельгійській Про-лізі, відстаючи на п'ять очок від передостаннього місця та на одинадцять від рятівної позиції. Дебютував новий наставник виїзною перемогою над «Стандардом» (1:0). У перших чотирьох матчах «Кортрейк» набрав вісім очок, також зігравши внічию з «Ауд-Геверле Левен» (0:0) та «Брюгге» (3:3), а також переміг «Шарлеруа» (1:0). Попри чотири поразки в останніх шести турах регулярного чемпіонату, команда здобула надзвичайно важливі перемоги над прямим конкурентом РВДМ та «Андерлехтом», що дозволило випередити РВДМ у турнірній таблиці. У плей-оф за виживання «Кортрейк» набрав лише одне очко в трьох стартових матчах і був близький до прямого вильоту. Однак перемога над РВДМ із рахунком 1:0 дозволила зберегти шанси, а після успішних стикових матчів проти «Ломмела» клуб зберіг місце в Про-лізі.

Александерссон розпочав сезон 2024/25 на посаді головного тренера «Кортрейка», однак у грудні 2024 року був звільнений через незадовільні результати.

Робота у Норвегії

Менш ніж через місяць після відставки ісландець очолив норвезький «Бранн». Попри успішний початок роботи, 1 червня 2026 року клуб оголосив про його звільнення.

17 червня 2026 року «Русенборг» офіційно призначив Александерссона головним тренером команди. Фахівець підписав контракт до кінця 2029 року. У клубі він почав тісно співпрацювати зі спортивним директором Альфредом Фіннбогасоном, який раніше був одним із ключових гравців «Люнгбю» під керівництвом Александерссона.

Титули і досягнення

Як тренера Чемпіон Ісландії серед жінок: 2008, 2009, 2010 Володар Кубка Ісландії серед жінок: 2009, 2010

Примітки

Посилання