Еніола «Ені» Алуко (; 21 лютого 1987, Лагос, Нігерія) — англійська та нігерійська футболістка, яка виступала на позиціях вінгера та нападника. Протягом кар'єри грала за клуби Англії, США та Італії, провела 102 матчі за жіночу збірну Англії, а після завершення виступів працювала спортивною директоркою та футбольною експерткою. З 2014 року працює футбольною коментаторкою і експерткою на телебаченні, висвітлюючи матчі англійської Прем'єр-ліги, Жіночої суперліги, а також чемпіонатів світу серед чоловіків і жінок. Вона стала першою колишньою футболісткою, яка з'явилася як експертка в програмі Match of the Day. Також обіймала посади спортивної директорки американського клубу «Енджел Сіті» та жіночої команди «Астон Вілла».

Клубна кар'єра Ранні роки

Еніола Алуко народилася 21 лютого 1987 року в Лагосі в родині йоруба Гбенги та Сілеоли Алуко. Коли їй було шість місяців, сім'я переїхала до Бірмінгема (графство Вест-Мідлендс, Англія). У дитинстві вона часто грала у футбол разом зі своїм молодшим братом Соне Алуко, який згодом також став професійним футболістом. Окрім футболу, займалася тенісом, а змалку вболівала за «Манчестер Юнайтед».

«Бірмінгем Сіті»

Футбольну підготовку розпочала в клубі , після чого перейшла до академії жіночої команди «Бірмінгем Сіті», де займалася під керівництвом Маркуса Біньйота.

У віці 14 років дебютувала за основний склад клубу, відзначившись голом у своєму першому матчі проти «Лідс Юнайтед». У сезоні 2001/02 Алуко почала регулярно виступати за основний склад «Бірмінгем Сіті». 7 квітня 2002 року, у п'ятнадцятирічному віці, вона зіграла у фіналі Кубка Прем'єр-ліги Англії серед жінок, у якому її команда поступилася професійному «Фулгему» з рахунком 1:7. Того ж сезону «Бірмінгем» став переможцем Північного дивізіону та здобув підвищення до Національного дивізіону Прем'єр-ліги.

У сезоні 2002/03 результативна гра молодої нападниці привернула значну увагу британської преси. За швидкість, техніку та бомбардирські якості її нерідко називали «Вейном Руні жіночого футболу». У 2003 році Алуко була визнана найкращою молодою футболісткою Англії.

«Чарльтон Атлетік»

У січні 2004 року Алуко перейшла до «Чарльтон Атлетік» і вже в березні допомогла новому клубу виграти Кубок Прем'єр-ліги Англії серед жінок, здолавши у фіналі «Фулгем» із рахунком 1:0. У сезоні 2003/04 «Чарльтон» також дійшов до фіналу Кубка Англії, але поступився «Арсеналу» (0:3). Крім того, команда до останнього туру боролася за чемпіонський титул, однак зрештою також поступилася «Арсеналу».

У серпні 2004 року Алуко допомогла «Чарльтону» виграти Суперкубок Англії серед жінок. Саме після її гольової передачі Енн-Марі Гізерсон забила єдиний м'яч фінального матчу проти «Арсеналу». Загалом сезон 2004/05 став одним із найуспішніших для гравчині. У фіналі Кубка Англії проти «Евертона» саме Алуко забила переможний гол, забезпечивши клубу трофей, а у фіналі Кубка Прем'єр-ліги 2006 року вона оформила дубль у ворота «Арсеналу», принісши «Чарльтону» перемогу з рахунком 2:1. Також вона двічі ставала володаркою Кубка Футбольної асоціації Лондона серед жінок.

«Челсі» та переїзд до США

Після скорочення фінансування жіночої команди «Чарльтона», влітку 2007 року Алуко перейшла до «Челсі». У складі лондонського клубу вона швидко стала однією з провідних футболісток команди та привернула увагу американської ліги Women's Professional Soccer, що стало наступним етапом її кар'єри.

У жовтні 2008 року права на Ені Алуко отримав американський клуб , який включив її до складу перед дебютним сезоном новоствореної Women's Professional Soccer (WPS). У своєму першому сезоні в США вона стала найкращою бомбардиркою клубу, забивши шість м'ячів, а також віддала чотири результативні передачі. Значною мірою саме її гра дозволила команді після невдалого старту піднятися із останнього місця на друге в регулярному чемпіонаті. Через виступи за збірну Англії Алуко пропустила Матч усіх зірок ліги та плей-оф.

Після припинення діяльності «Сент-Луїс Атлетіка» у травні 2010 року футболістка перейшла до клубу . Наприкінці того ж року її обміняли до «Скай Блю», за який вона виступала у сезоні 2011 року. Після того як сезон 2012 року в Women's Professional Soccer був скасований, Алуко вирішила повернутися до Англії.

Повернення до «Бірмінгем Сіті»

На початку 2012 року Алуко підписала контракт із «Бірмінгем Сіті», пояснивши свій вибір більшою стабільністю клубу. У сезоні 2012 року нападниця провела 17 матчів у Жіночій суперлізі Англії та кубкових турнірах, забила п'ять голів і зробила дві результативні передачі. «Бірмінгем» завершив сезон другим як у чемпіонаті, так і в Кубку ліги. У фіналі Кубка ліги команда поступилася «Арсеналу» з рахунком 0:1.

Натомість у фіналі Кубка Англії «Бірмінгем» переміг «Челсі» у серії післяматчевих пенальті після нічиєї 2:2 в основний та додатковий час. Цей успіх став першим великим трофеєм клубу за всю його історію. Алуко вийшла на поле на 63-й хвилині зустрічі.

Другий період у «Челсі»

У грудні 2012 року Алуко повернулася до «Челсі», де провела найуспішніший етап своєї клубної кар'єри. У першому сезоні після повернення вона забила шість м'ячів і віддала три результативні передачі у 17 матчах. Попри невдалий виступ у внутрішньому чемпіонаті, «Челсі» дістався фіналу Міжнародного клубного чемпіонату серед жінок 2013 року, де поступився японському клубу «ІНАК Кобе Леонесса» з рахунком 2:4. У півфіналі з «Сіднеєм» Алуко відзначилася голом, а у фіналі записала до свого активу результативну передачу.

Сезон 2014 року став одним із найкращих у її кар'єрі. Футболістка забила сім м'ячів та зробила одну гольову передачу у двадцяти матчах. Перед останнім туром чемпіонату «Челсі» очолював турнірну таблицю, однак поразка від «Манчестер Сіті» з рахунком 1:2 позбавила лондонський клуб чемпіонського титулу через гіршу різницю забитих і пропущених м'ячів. За підсумками сезону Алуко була номінована на звання найкращої футболістки року за версією Професійної футбольної асоціації (PFA), але нагороду здобула її партнерка по команді Чі Со Юн. Натомість Ені була визнана найкращою футболісткою «Челсі» сезону 2014/15 та увійшла до символічної збірної Жіночої суперліги Англії.

У 2015 році вона взяла участь у першому в історії фіналі Кубка Англії серед жінок, який проходив на стадіоні Вемблі. У присутності понад 30 тисяч глядачів «Челсі» переміг «Ноттс Каунті» (1:0), здобувши перший великий трофей у своїй історії. Алуко була визнана найкращою гравчинею фіналу, а саме після її передачі Чі Со Юн забила переможний м'яч. Того ж року «Челсі» вперше став чемпіоном Жіночої суперліги Англії, оформивши «золотий дубль».

У наступні роки команда залишалася одним із лідерів англійського жіночого футболу. Алуко виграла ще два чемпіонські титули та другий Кубок Англії. 16 травня 2018 року клуб повідомив, що після завершення сезону футболістка залишить команду як вільна агентка. Свій останній матч за «Челсі» вона завершила голом. Загалом за два періоди виступів провела понад 150 матчів і забила 75 м'ячів, ставши однією з найуспішніших футболісток в історії клубу.

«Ювентус»

6 червня 2018 року Алуко підписала контракт із жіночою командою «Ювентуса», ставши однією з найвідоміших футболісток, які перейшли до італійської Серії A. У дебютному сезоні вона стала найкращою бомбардиркою туринського клубу та допомогла команді виграти чемпіонат, Кубок та Суперкубок Італії, а також ставши найкращою бомбардиркою «Ювентуса».

Попри спортивні успіхи, Алуко відкрито розповідала про неприємний досвід життя в Італії. Вона заявляла, що неодноразово стикалася з упередженим ставленням і расовими стереотипами, зокрема в аеропорту Турина. У листопаді 2019 року футболістка повідомила, що залишить «Ювентус», назвавши період виступів у клубі «часом великих успіхів і важливих життєвих уроків»End of my Italian chapter means trading Turin for fresh adventures The Guardian, 28 November 2019.

15 січня 2020 року Ені Алуко офіційно оголосила про завершення професійної ігрової кар'єри.

Кар'єра у збірній

Збірна Англії

Ені Алуко вперше була викликана до системи збірних Англії у 14-річному віці. Попри можливість у майбутньому представляти збірну Нігерії, вона вирішила залишитися у складі англійських національних команд, наголошуючи, що однаково пишається як своїм нігерійським походженням, так і британським вихованням. Виступала за збірні Англії до 17, до 19 та до 21 року. У липні 2003 року, у віці лише 16 років, взяла участь у фінальному турнірі чемпіонату Європи серед дівчат до 19 років, який проходив у Німеччині.

У вересні 2004 року Алуко дебютувала за головну жіночу збірну Англії в матчі проти Нідерландів. На той момент їй було лише 17 років. Свій перший гол за національну команду забила у травні 2005 року у ворота збірної Чехії. Того ж року оформила дубль у відбірковому матчі проти Угорщини, який англійки виграли з рахунком 13:0.

У 2005 році Алуко дебютувала на чемпіонаті Європи, який проходив в Англії. Під час турніру вона одночасно складала випускні іспити рівня A-Level. У день матчу проти Данії футболістка навіть встигла скласти письмовий іспит з історії, після чого приєдналася до збірної. Англія не змогла вийти з групи, завершивши виступ уже після першого етапу.

На чемпіонаті світу 2007 року в Китаї Алуко взяла участь у матчах групового етапу проти збірних Японії та Аргентини. Англія дійшла до чвертьфіналу, де поступилася Сполученим Штатам із рахунком 0:3. Після завершення турніру футболістка відкрито розкритикувала Футбольну асоціацію Англії, заявивши, що жіночий футбол отримує недостатню фінансову підтримку.

На Євро-2009 Алуко стала однією з лідерок англійської збірної. Вона забила гол у матчі групового етапу проти Росії, а у чвертьфіналі з господарками турніру, збірною Фінляндії, оформила дубль. У півфіналі віддала результативну передачу на Келлі Сміт, яка відкрила рахунок у матчі проти Нідерландів. В підсумку Англія вперше за багато років вийшла до фіналу чемпіонату Європи, однак у вирішальному матчі поступилася збірній Німеччини з рахунком 2:6.

У відбірковому турнірі до чемпіонату світу 2011 року Алуко забила важливий м'яч у ворота Швейцарії, допомігши Англії здобути путівку на світову першість. Під час фінального турніру в Німеччині вона зіграла в усіх матчах групового етапу, хоча після невдалого виступу проти Мексики втратила місце в основному складі, а Англія у чвертьфіналі поступилася Франції у серії післяматчевих пенальті.

У відбірковому циклі до чемпіонату світу 2015 року Алуко стала однією з найкращих бомбардирок європейської кваліфікації, забивши 13 м'ячів. Під час відбору вона оформила свій перший хет-трик у складі збірної в матчі проти Чорногорії, зробила дубль у ворота Туреччини і ще два м'ячі забила збірній України.. На фінальному турнірі в Канаді вона вийшла у стартовому складі в двох перших матчах групового етапу, проти Франції та Мексики, після цього через тактичні рішення тренерського штабу Алуко переважно залишалася в запасі. У матчі за третє місце вона вийшла на поле на 61-й хвилині. Перемігши Німеччину з рахунком 1:0 після додаткового часу, збірна Англії вперше в історії завоювала бронзові медалі чемпіонату світу.

За період із 2004 по 2016 рік Ені Алуко провела 102 матчі за національну збірну Англії, ставши однією з найрезультативніших і найвідоміших футболісток свого покоління. Після травня 2016 року Ені Алуко більше не викликалася до збірної Англії. Її міжнародна кар'єра фактично завершилася після конфлікту з головним тренером Марком Семпсоном та керівництвом Футбольної асоціації Англії. Загалом у складі національної збірної Англії вона провела 102 офіційні матчі, виступила на трьох чемпіонатах світу і двох чемпіонатах Європи, здобувши бронзову медаль чемпіонату світу 2015 року і ставши віцечемпіонкою Європи 2009 року.

Збірна Великої Британії