Чеслі Бернетт «Саллі» Салленбергер III (нар. 23 січня 1951 року) — американський пілот у відставці, дипломат та експерт з авіаційної безпеки. Найбільш відомий своїми діями як капітана рейсу 1549 авіакомпанії US Airways: 15 січня 2009 року Салленбергер успішно здійснив аварійну посадку літака на річку Гудзон після того, як внаслідок зіткнення зі зграєю птахів відмовили обидва двигуни. Завдяки його діям усі 155 людей на борту вижили.

Після цієї події Салленбергер став затятим захисником авіаційної безпеки та долучився до розробки нових протоколів польотів. Зокрема, з 2009 по 2013 рік він разом з Джеффрі Скайлзом (другий пілот рейсу 1549) виступав співголовою «Молодих орлів» — програми Асоціації експериментальних літаків (EAA), що ознайомлює молодь з авіацією. Дитинство та юність Чеслі Бернетт Салленбергер III народився 23 січня 1951 року в Денісоні, штат Техас. Його батько походив із родини швейцарсько-німецьких іммігрантів, які переїхали з комуни Вініген у Швейцарії. Чеслі має молодшу сестру Мері. Вулиця, на якій пройшло його дитинство, була названа на честь родини його матері.

За спогадами сестри, у дитинстві Салленбергер захоплювався конструюванням моделей літаків та авіаносців. Вона зазначає, що його інтерес до авіації спалахнув після того, як він побачив військові літаки з розташованої неподалік військово-повітряної бази. Чеслі навчався в школі в Денісоні, де демонстрував видатні успіхи: його результати в кожній академічній категорії незмінно потрапляли у 99-й процентиль (були кращими, ніж у 99% інших учнів).

У віці 11 років рівень IQ Чеслі визнали достатньо високим для вступу до міжнародної організації Mensa International. У старшій школі він виявив себе як різнобічна особистість: очолював шкільний гурток латини (латинський клуб), був першим флейтистом у шкільному оркестрі та навчався на «відмінно». Крім того, юнак брав активну участь у житті місцевої Об'єднаної методистської церкви імені Веплза (Wapples Memorial).

У 1969 році Салленбергер закінчив середню школу Денісона, увійшовши до числа найкращих випускників свого потоку, який налічував близько 350 учнів. Свій перший польотний досвід Чеслі здобув у 16 років, навчившись пілотувати легкий літак Aeronca Champion 7DC на приватному аеродромі неподалік дому. За словами самого Салленбергера, базові знання та підготовка, отримані від місцевого льотного інструктора, заклали фундамент для всієї його подальшої авіаційної кар'єри.

Салленбергер здобув ступінь бакалавра наук з психології та фундаментальних наук у Академії Повітряних сил США. Згодом він продовжив навчання, отримавши здобувши у 1973 році ступінь магістра з промислово-організаційної психології в Університеті Пердью, а у 1979 році — ступінь магістра державного управління в Університеті Північного Колорадо.

Військова кар'єра

У червні 1969 року Салленбергер вступив до Академії Повітряних сил США. Його разом із близько десятьма іншими першокурсниками відібрали для участі в курсантській програмі польотів на планерах, і вже до кінця року він став пілотом-інструктором. Під час випуску у 1973 році Чеслі отримав нагороду «Видатний кадет за льотну майстерність» як найкращий пілот свого курсу. Одразу після закінчення навчання, здобуття ступеня бакалавра наук та отримання звання офіцера, Повітряні сили направили Салленбергера до Університету Пердью для отримання ступеня магістра перед початком базової підготовки військових пілотів (UPT).

Після закінчення магістратури Салленбергера направили на базову льотну підготовку (UPT) на авіабазу Колумбус у штаті Міссісіпі, де він літав на навчальних літаках T-37 Tweet та T-38 Talon. добувши кваліфікацію пілота у 1975 році, він пройшов перепідготовку на винищувач F-4 Phantom II на авіабазі Люк в Аризоні. Згодом його призначили до 493-ї тактичної винищувальної ескадрильї 48-го тактичного винищувального крила на авіабазі Королівських ВПС Лейкенхіт у Великій Британії, де він пілотував F-4D Phantom II.

Після служби на авіабазі Лейкенхіт Салленбергера перевели до 428-ї тактичної винищувальної ескадрильї 474-го тактичного винищувального крила на авіабазі Нелліс у штаті Невада, де він продовжував літати на F-4D. Там він став командиром ланки, офіцером-інструктором та отримав звання капітана. Чеслі здобув значний льотний досвід у Європі, Тихоокеанському регіоні та на авіабазі Нелліс, а також працював командиром місії «Синіх» у навчаннях «Ред Флег» (Red Flag). Крім того, він брав участь у роботі комісії з розслідування авіаційних аварій.

Кар'єра в цивільній авіації Салленбергер працював у компанії US Airways та її авіакомпаніях-попередниках з 1980 по 2010 рік (зокрема, Pacific Southwest Airlines, яку у 1988 році викупила US Air, що згодом змінила назву на US Airways). Він має сертифікат лінійного пілота (ATPL) для одномоторних і багатомоторних літаків, ліцензію комерційного пілота на планерах, а також сертифікати інструктора для польотів на планерах та літаках (як одномоторних, так і багатомоторних для польотів за приладами). Загалом його льотний стаж перевищує 50 років, а загальний наліт становить понад 20 000 годин.

У 2007 році Altman, Alex (January 16, 2009). заснував і очолив компанію Safety Reliability Methods, Inc. (SRM), яка надає стратегічне та тактичне консультування для підвищення безпеки, ефективності та надійності організацій."About Us" . Він брав участь у багатьох розслідуваннях авіакатастроф, які проводили ВПС США та Національна рада з безпеки на транспорті (NTSB), зокрема у справах про рейс 1771 Pacific Southwest Airlines та рейс 1493 USAir. В Асоціації лінійних пілотів (ALPA) Салленбергер працював інструктором, керівником місцевого комітету з безпеки польотів, розслідувачем інцидентів та членом національного технічного комітету. "Profile: Captain Chesley Sullenberger, "hero of the Hudson"". Його діяльність у сфері безпеки в межах ALPA лягла в основу розробки консультативного циркуляра Федерального управління цивільної авіації США (FAA)."Chesley B. Sullenberger III". Крім того, він відіграв ключову роль у створенні та впровадженні курсу з управління ресурсами екіпажу в авіакомпанії US Airways і особисто викладав його сотням пілотів та бортпровідників.

Співпрацюючи з науковцями NASA, Салленбергер став співавтором статті про чинники, які призводять до помилок в авіації. Як розслідувач авіаційних інцидентів від NTSB він брав участь у розборі великої авіакатастрофи в міжнародному аеропорту Лос-Анджелеса; результати цієї роботи допомогли вдосконалити процедури авіакомпаній та програми підготовки з екстреної евакуації літаків.Moore, Matthew (January 16, 2009). "New York plane crash pilot Chesley B. Sullenberger III: Committed to air safety". The Telegraph. Retrieved January 16, 2009. Крім того, Салленбергер глибоко вивчав психологічні аспекти роботи екіпажу та збереження його ефективності в умовах кризи.

Салленбергер брав активну участь у діяльності своєї профспілки, обіймаючи посаду голови комітету з безпеки польотів в Асоціації лінійних пілотів (ALPA).

У 2007 році він виступив запрошеним спікером на двох панельних дискусіях Міжнародної конференції з питань високонадійних організацій (HRO) — одна з них була присвячена авіації, а інша — безпеці пацієнтів у сфері охорони здоров'я.

Особисте життя У своїх мемуарах Салленбергер згадував про свій перший шлюб, який був «коротким і бездітним». У 1989 році він одружився вдруге — його обраницею стала інструкторка з фітнесу Лоррейн «Лоррі» Генрі. Подружжя виховало двох удочерених дівчаток, Кейт і Келлі.

7 грудня 1995 року батько Салленбергера вчинив самогубство, скориставшись вогнепальною зброєю. Це сталося невдовзі після його виписки з лікарні, де він переніс складну операцію. Чоловік страждав на депресію та мав тривалий і важкий період реабілітації. Після цієї трагедії Салленбергер долучився до руху із запобігання самогубствам: він активно підтримував проведення Національного тижня обізнаності про запобігання самогубствам та популяризував роботу Національної гарячої лінії допомоги.

Здоров'я У липні 2026 року Салленбергер публічно оголосив, що у серпні 2025 року йому діагностували хворобу Альцгеймера.

Примітки

Посилання