Алан Арнольд Ґріффіт опублікував теорію крихкого руйнування. Мегнад Саха записав своє рівняння іонізації. М. І. Вавилов сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Джон Бродес Вотсон провів експеримент «Маленький Альберт» з вивчення умовних рефлексів. Мілутін Міланкович висловив припущення про існування кліматичних циклів через зміну ексцентриситету земної орбіти (цикли Міланковича)Théorie mathématique des phénomènes thermiques produits par la radiation solaire (Paris).. Френсіс Вільям Астон показав, що атомна маса Хлору є зваженим середнім мас двох ізотопів. Нагороди Нобелівська премія: з фізики: Шарль Едуар Ґійом — «У знак визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелевих сталевих сплавах» з хімії: Вальтер Нернст — «На знак визнання його робіт із термодинаміки» з медицини та фізіології: Август Крог — «За відкриття механізму регуляції просвіту капілярів» Посилання на джерела
Źródło i licencja
Na podstawie: Вікіпедія — 1920 у науці · historia autorów.
Tekst: CC BY-SA 4.0.
Informacja o opracowaniu
Usunięto składnię wiki i szablony; dłuższe teksty skrócono.