Едішер Ціцішвілі

Едішер Ціцішвілі (, ? – до 1728) — грузинський державний і військовий діяч, дипломат. Князь (таваді). Сахлтухуцес Картлійського царства (1695, 1717—1722). Вакіл (намісник) у Картлі іранського шаха Солтана Хусейна (1717—1722). Сардар князівства Саціціано (Царського Садрошо) (1717—1723—?)Muzychko, O.The Georgian Wolves: The History of the Petrovskyi Family. — London, 2026. — ISBN 978-0-9564683-6-9.

Життєпис

Належав до гілки «верхніх» Ціцішвілі. Був сином Багратиони В. История Царства Грузинского Кайхосро Ціцішвілі «Лопіни» — сахлтухуцеса і близького соратника царя Картлі Іраклія I (Назаралі-Хана) у 1688—1703 рокахსახლთუხუცესი / სსიპ — ილია ჭავჭავაძის სახელობის საქართველოს ეროვნული ბიბლიოთეკის.

Як багато синів представників картлійської знаті того часу, міг у юнацькому віці бути аманатом при дворі іранського шаха в Ісфахані (Картлійське і Кахетинське царства перебували у васальній залежності від Держави Сефевідів). Мав значні зв'язки в Ірані та користувався довірою шахів.

1695 вперше обійняв посаду сахлтухуцеса царя Картлі Іраклія I (що збіглося зі зближенням царя з Іраном), змінивши батька Кайхосро (або обіймаючи уряд одночасно з ним). Виконував дипломатичні доручення царя.

1701—1703 ділив з родичем Папуною Ціцішвілі феодальні володіння — спадок померлого сардара Папуни із «нижніх» Ціцішвілі та його синів Заала та Зази.

1716 вів перемовини при шахському дворі щодо призначення царем Картлі Бакара замість його дядька Ієссе (Алікулі-Хана), що відзначився жорстокими гоніннями на християн. Дипломатична місія виявилась настільки успішною, що самому Едішерові Ціцішвілі 1717 шах Солтан Хусейн надав титул вакіла (намісника) Картлі:

«Він виявив щиру відданість і гідну похвали поведінку. Однією з його найвизначніших заслуг було те, що він узяв на себе доставлення славетної корони (таджа)... а також подарованих цареві багатих почесних шат (халатів). Завдяки цим похвальним діянням він здобув прихильність і був зарахований до кола осіб, наближених до нас... На знак винагороди за таку службу ми відзначили його, звеличили та дарували йому високу почесну посаду нашого двору і вакіла Картлі, а також почесний титул глави роду Ціцішвілі.»

Своєю чергою, Бакар III винагородив Едішера, надавши йому у спадкове володіння село Каралеті у Шида-Картлі «з усіма його законними межами — горами, рівнинами, полями, виноградниками, водами, млинами, орними та неораними землями, лісовими угіддями, мисливськими угіддями та всіма іншими належностями».

Одночасно цар призначив Ціцішвілі своїм сахлтухуцесом, змістивши при цьому з посади Датуну Квеніпневелі, ксанського еріставі. Ображений Датуна підняв повстання, яке придушив царський брат Вахушті (майбутній історик).

1719 престол у Тбілісі зайняв Вахтанг VI, який, спираючись на союз із московським царем Петром І, намагався вийти з-під іранської залежності. Едішер Ціцішвілі опинився в опозиції до царя, проте і надалі обіймав уряд сахлтухуцеса (згідно з переписом 1721 року).

1722—1723 Едішер був змушений втекти до Кахеті разом із синами Кайхосро, Давидом та Елізбаром, де поступив на службу до царя Костянтина ІІ (Махмадкулі-Хана). Одразу став одним із найближчих радників кахетинського царя. 1723 очолив його посольство до Ірану з проханням про допомогу у боротьбі з Вахтангом. Костянтин зайняв престол Картлі під іменем Костянтина ІІІ та відзначив заслуги Едішера:

«У землях кизилбашів ви служили нам у багатьох справах, і коли володар [шах] дарував нам нашу спадкову Картлі, це дуже нас порадувало, і перед усіма людьми ми полюбили вас раніше за інших. Тепер же ви стали людиною, якій ми довіряємо.»

Едішер Ціцішвілі помер раніше 1728 (у османському дефтері (переписі) як голова роду записаний його син Кайхосро).

Нащадки Мав, щонайменше, сімох синів:

Нодар Ціцішвілі — згаданий у документі 1717 про дарування Едішеру у спадкове володіння села Каралеті; Деметре (Мералі-бег) Ціцішвілі — зростав при дворі іранського шаха в Ісфахані, будучи аманатом. Амілахвар (царський конюший) Картлі (1735—1742—?), пізніше призначений калантаром Картлі (збирачем податків) та назіром (керівником царського двору, підпорядковувася сахлтухуцесові); Кайхосро Ціцішвілі (? —1746) — сардар Саціціано (Царського Садрошо) (1732—1746). Сахлтухуцес Картлі (1735—1736), амілахвар (1736—1742); Давид Ціцішвілі Елізбар Ціцішвілі Парсадан Ціцішвілі — мдиванбег; Теймураз Ціцішвілі — мдиванбег.

Донька Едішера невідомого імені 1736 була видана братами за іранського спасалара (військового головнокомандувача) Ібрагіма-хана.

Прямим нащадком Едішера Ціцішвілі є український підприємець і меценат Олександр Петровський.

Примітки