Во́льфганг Бе́єр (; 5 грудня 1953, Гамбург, Федеративна Республіка Німеччина — 25 липня 1980, поблизу Унтерріксінгена, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина) — західнонімецький терорист, член ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної армії» (RAF). Життєпис Народився 5 грудня 1953 року в місті Гамбург в неблагополучній сім'ї з матір'ю-одиначкою, що страждала на алкоголізм. Мав молодшого брата Геннінга, який в свій час також брав активну участь в діяльності «Фракції Червоної армії». В дитинстві покинув школу і згодом навчався учбовому закладі з економічним ухилом. В той самий час, навесні 1973 року, взяв участь у сквоті в Гамбурзі, коли був за це заарештований під час виселення поліцією.

Беєєру інкримінувалася участь у злочинній організації, порушення громадського порядку та незаконне проникнення на територію приватної власності. Після відклику ордера на арешт, Беєр почав переховуватися, проте 4 лютого 1974 року був повторно заарештований у Франкфурті-на-Майні разом з Маргріт Шиллер. Того ж дня в Гамбурзі заарештували Гельмута Поля, Ільзу Стахов'як, Крісту Екес та адвоката Ебергарда Беккера. Під час арешту як у Гамбурзі, так і у Франкфурті було вилучено вогнепальну зброю, вибухівку та документи.

На цей раз заарештованому інкримінували участь у злочинній організації, незаконних придбанні і зберіганні зброї, підготовці до злочину із використанням вибухівки і численні підробки документів. Зрештою, Вольфганга Беєра засудили до чотирьох років і шести місяців позбавлення волі у колонії для неповнолітніх. Зловмисник звільнився з-під варти 4 серпня 1978 року після відбуття покарання.

6 листопада 1978 року разом з іншими членами RAF захопив франкфуртський офіс Німецького інформаційного агентства (; DPA). Терористи мали на меті змусити DPA опублікувати заяву щодо становища ув'язнених терористів «Фракції Червоної армії» Карла-Гайнца Деллво та Вернера Гоппе. Усіх нападників згодом було заарештовано і засуджено до одного року позбавлення волі.

Загинув 25 липня 1980 року разом з іншою терористкою RAF, Юліаною Пламбек, в автомобільній катастрофі поблизу Унтерріксінгена. Як згодом з'ясувалося, пару вистежив агент Федерального відомства кримінальної поліції Вернер Маус, і вони перебували в бігах. Близько 7:15 викрадений бордовий Volkswagen Golf з невідомих причин з'їхав на ліву смугу руху, де зіткнувся з вантажівкою. У автомобілі, що потрапив в аварію, крім підроблених документів та номерних знаків, було також знайдено кілька одиниць вогнепальної зброї, одна з яких, як вважалося, була використана під час викрадення Ганса Мартіна Шлеєра у 1977 році. Рокова поїздка вважається частиною підготовки до майбутнього замаху на головнокомандувача центральної групи армій НАТО генерала Фредеріка Крозена в Гайдельберзі.

Вольфганга Беєра поховали на цвинтарі Дорнгальден у Штутгарті-Дегерлог. Знесена згодом могила знаходилася приблизно за 50 метрів від могил Гудрун Енслін, Андреаса Баадера та Яна-Карла Распе.

Увічнення пам'яті 30 листопада 1989 року на місці убивства речника Deutsche Bank Альфреда Герргаузена під вибуховим пристроєм було знайдено аркуш паперу, запечатаний у пластикову плівку, який приписував терористичну атаку «Фракції Червоної армії», зокрема «Командос Вольфганга Беєра» (), названу на знак солідарності і в пам'ять про нього.

Примітки