Карл Лобенгоффер, з 1894 року Ріттер фон Лобенгоффер (; 4 вересня 1843, Ердінг — 19 жовтня 1901, Мюнхен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант Баварської армії.

Біографія Карл був сином окружного судді Вільгельма Лобенгоффера (помер 1862). Його молодшим братом був баварський генерал артилерії Фрідріх фон Лобенгоффер (1850–1918).

Після навчання в латинській та ремісничій школах Лобенгоффер 1 жовтня 1861 року вступив до 1-го артилерійського полку «Принц Луїтпольд» Баварської армії. Як янкер, він перевівся до 9-го піхотного полку «Вреде» в 1863 році, а після закінчення Військової школи в Мюнхені наступного року був підвищений до другого лейтенанта 12-го піхотного полку «Король Оттон Грецький». На початку війни проти Пруссії в 1866 році Лобенгоффер спочатку служив ад'ютантом у Резервній піхотній бригаді та, на цій же посаді, брав участь у битві під Россбрунном у складі 7-ї піхотної бригади.

1 серпня 1866 року Лобенгоффер був підвищений до першого лейтенанта, а в 1868 році почав навчатися у Військовій академії. У 1870 році він був змушений передчасно залишити її через мобілізацію на війну проти Франції. Як ад'ютант 3-ї піхотної бригади, він брав участь у битвах під Бомоном та Седаном і був важко поранений 2 грудня 1870 року під час наступу своєї бригади в битві під Луаньї та Пупрі. Всього через шість тижнів, все ще не повністю оговтавшись, він повернувся до своєї бригади під Парижем.

Він продовжив навчання у Військовій академії після укладення мирного договору, яку закінчив у 1872 році з кваліфікацією Генерального штабу та вищого ад'ютантства. Згодом його було призначено до Генерального штабу армії та він служив ад'ютантом 2-ї піхотної бригади. Одночасно він викладав тактику у Військовій академії з 1872 по 1877 рік та в 1879 році, а також військову історію та історію військових дій у 1880 році. Після підвищення до гауптмана Лобенгоффер служив 2-м офіцером (квартирмейстером) Генерального штабу в Генеральному командуванні 1-го армійського корпусу з 1875 по 1877 рік, а потім був призначений командиром роти 1-го піхотного полку «Король». У 1880 році він повернувся до Генерального штабу армії, а через три роки приєднався до Генерального штабу 1-ї дивізії. Наступного року його було відряджено до Великого Генерального штабу Прусської армії в Берліні. На цій посаді в середині грудня 1883 року його підвищено до майора, і після виконання цього завдання він служив комісаром залізничної лінії. З 1887 року Лобенгоффер був начальником відділу в Генеральному штабі армії, дослужившись до звання оберстлейтенанта, і одночасно відновив викладацькі обов'язки (організація армії та служба генерального штабу) у Військовій академії в 1889/90 роках. Після року роботи начальником Генерального штабу 1-го армійського корпусу оберст Лобенгоффер повернувся на дійсну службу в середині березня 1891 року після призначення командиром 10-го піхотного полку «Король Людвіг». Згодом, з 14 червня 1894 по 31 грудня 1896 року, він командував 3-ю піхотною бригадою в Аугсбурзі в званні генерал-майора.

27 грудня 1896 року Лобенгоффера було призначено начальником Генерального штабу армії та одночасно доручено виконання обов'язків інспектора військових навчальних закладів. Разом з принцом Леопольдом Баварським він брав участь в Імперських маневрах 1897 року, в яких баварські війська вперше зіткнулися з Прусською армією в мирному бою.

Після завершення свого генеральноо штабного командування Лобенгоффер влітку взяв участь у багатоденних стрільбах на Лехфельді, щоб особисто спостерігати за ефективністю нових легких польових гаубиць. Потім він вирушив на масштабні польові залізничні навчання транспортних військ поблизу Берліна, які його особливо зацікавили.

Через перенапруження Лобенгоффер помер у 1901 році у віці 58 років у Мюнхені під час виконання службових обов'язків, перенісши інсульт. Його могила розташована на Старому південному цвинтарі в Мюнхені (поле могили 34, ряд 13, ділянка 22).

Сім'я Лобенгоффер одружився з Елізою Форбес у 1874 році. У пари було двоє дітей.

Нагороди

Армійська медаль 1866 (Баварія) Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу з мечами (1870-71) великий командорський хрест Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) Орден Червоного орла 3-го класу Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий офіцерський хрест (Королівство Італія) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (20 січня 1895) Столітня медаль Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою (1897) — за його розсудливе планування та проведення Імператорських маневрів. Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 1-го класу (березень 1901)

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 512. Generalleutnant Ritter v. Lobenhoffer †. In: Militär-Wochenblatt. Nr. 94 vom 26. Oktober 1910, S. 2477–2480. Anton Bettelheim (Hrsg.): Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog. VI. Band: Vom 1. Januar bis 31. Dezember 1901. Georg Reimer, Berlin 1904, S. 315–316.