Логи́шин або Логі́шин () — селище міського типу в Пінському районі Берестейської області. Розташований на перехресті автодоріг Ганцевичі — Логишин і Івацевичі — Пінськ — Столин за 30 км від Пінська.
Географія Розташований за 28 км на північ від Пинська.
Клімат Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 609 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 86 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм. Пересічна температура січня — -5,8 °C, липня — 18,1 °C. Річна амплітуда температур становить 23,9 °C.
Історія Вперше згадується 1552 року як поселення Пинського князівства. У XVII столітті власниками Логишина були Радзивілли, Огинські, Друцькі-Любецькі. 1643 року отримав Магдебурзьке право. У часи входження до складу Російської імперії належав до Пинського повіту Мінської губернії. У 1918—1919 роках входив до складу УНР. У 1919—1939 роках належав до Поліського воєводства міжвоєнної Польщі. У 1940—1962 роках був центром Логишинського району Пинської області (з 1954 року Берестейської області).
Хронологія: 1552 рік — перша згадка про поселення в «Пісцовій книзі Пінського князівства». XVII століття — є власністю Радзивіллів. 1634 рік — за кошти Альбрехта Станіслава Радзівілла збудовано перший костел, пізніше при ньому була утворена місія єзуїтів і шпиталь. 25 лютого 1643 року — грамотою польського короля Владислава IV село отримує магдебурзьке право, визначений герб міста: зображення вовка з лосиними ногами на блакитному тлі. 1795 рік — входить до складу Російської імперії, стає центром волості Пінського повіту. XIX століття — працюють млини Айзенберга, Хазана і Дубімського, Марцінкевіча, Бунькевіча, маслоробний завод та млин Ціперштейна, шкіряний завод Фрідмана. 1828 рік — Логишину надано статус міста. 1863 рік — костел передається Православній церкві. 1874 рік — бунт, пов'язаний з небажанням продавати землі мінському губернатору Токареву. 1881 рік — поява кам'яних торгових рядів. 1893 рік — відкриття єврейської молитовної школи. 1897 рік — колишній костел згоряє. Пізніше на його місці зводиться Преображенська церква. Кінець XIX — початок XX століття — поблизу Логишина фільварок Сімоновічів. Перша світова війна — на сході Логишина відбуваються битви. 1919 рік — повстання проти більшовиків. 1920-ті — 1930-ті роки — є центром ґміни Пінської ради. 1 квітня 1934 року — Логишин позбавлений статусу міста і включений на правах села до сільської ґміни Логишин. 15 січня 1940 року — 1962 рік — є центром Логишинського району. 18 вересня 1998 року — герб Логишина затверджений Рішенням селищної ради № 44/3.
Населення За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 2372 особи.
Національність Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року: Національність Осіб Відсоток білоруси 1557 65,64 % поляки 687 28,96 % росіяни 83 3,50 % українці 30 1,26 % національність не вказана 9 0,38 % вірмени 4 0,17 % удмурти 1 0,04 % дві та більше національності 1 0,04 % Разом 2372 100 %
Цікаві місця
Костел Св. Петра і Павла (1907 -1910 років; Спасо-Преображенська церква (2-я половина XIX століття); Протестантських храм (після 1990 року); Єврейський цвинтар; Християнський цвинтар: Каплиця; Руїни каплиці-усипальниці; Могили польських солдатів; Рядова забудова XIX-початку XX століття;
Інфраструктура На перехресті автодоріг Р6 і Р105 споруджено будинок автовокзалу.
Є молочний і вапняний заводи.
У місті існує бейсбольна команда «Логишинські вовки».
Примітки
Посилання Логишин на «Глобус Білорусі» Герби міст та районів Брестської області «Логишин» у Великій Радянській Енциклопедії
Lahishyn, Belarus Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 745: «Lohiszyn». Shtetl Finder (1989), p. 50: «Lohishin».