Оде́ська о́бласть (Одещина) — область у Південній Україні. Найбільша за територією область України. На півночі та сході межує (за годинниковою стрілкою) з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями України, омивається водами Чорного моря, на півдні — з Румунією, на заході — із Молдовою (та невизнаним Придністров'ям). До складу області входить також о. Зміїний.
Одеську область утворено на підставі постанови IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території Української СРР п'яти областей, затвердженої ЦВК СРСР 27 лютого 1932 року. У 1954 році до її складу увійшла територія колишньої Ізмаїльської області (територія від Дністровського лиману до р. Дунай).
Площа області співставна з територією таких країн, як Молдова та Бельгія.
Станом на 1 січня 2022 року кількість населення області становила осіб (5,71 % мешканців України, без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя).
Історія Територія сучасної Одеської обл. заселена з часів пізнього палеоліту. Також знайдені залишки поселень часів мезоліту та неоліту, пам'ятки трипільської, гумельницької та усатівської культур. Доба бронзи представлена пам'ятками скотарських і землеробських культур (зокрема, ямної, катакомбної та зрубної культурно-історичної спільності, сабатинівської та білозерської культур). Із VII по III ст. до н. е. господарями цієї території були скіфи, а з II ст. до н. е. по III ст. н. е. — сармати. У VI ст. до н. е. на чорноморському узбережжі греки почали засновувати колонії (серед них і Тіру та Ніконій), які проіснували до епохи Великого переселення народів. У III—IV ст. територія області входить до зони поширення черняхівської культури. Починаючи від навали гунів (кінець IV ст.), у причорноморських степах домінували кочові тюркські народи (авари, болгари, печеніги, половці).
З 1240-х по XIV століття територія Одеської області належала Золотій Орді. Наприкінці XIII століття на руїнах античної Тіри виникло місто Аккерман (Білгород), яке стало важливим торговим осередком Північно-Західного Причорномор'я. Наприкінці XIV століття Білгород разом з усім Буджаком відійшов до Молдовського князівства, а степи на схід від Дністра — до Великого князівства Литовського. Наприкінці XV — у 1-й третині XVI століття майже вся територія сучасної Одещини увійшла до володінь Османської імперії (Очаківсько-Сілістрійський ейялет).
Після російсько-турецької війни 1787—1792 більша частина території сучасної області за Ясським мирним договором відійшла до Російської імперії. Протягом 1797—1802 Одещина входила до складу Новоросійської губернії, а з 1803 — до Херсонської губернії. Частина території краю, приєднана до Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1806—1812, входила до складу Бессарабської області, яка з 1818 мала автономний статус, а після 1828 приєднана до Новоросійського генерал-губернаторства. Наприкінці XVIII століття почалося інтенсивне заселення Причорномор'я та Буджацького степу. Тут з'явилися численні болгарські, гагаузькі й німецькі колонії.
В 1807 російський уряд санкціонував створення Усть-Дунайського козацького війська, яке того ж року було ліквідоване, але в 1828 відновлене (та існувало до 1868). Південна частина Буджаку з містом Ізмаїл після Кримської війни відійшла до Молдовського князівства. Після російсько-турецької війни 1877—1878 ця територія була повернута Російській імперії, за винятком більшої частини дельти Дунаю.
21 грудня 1917 року Одеса була оголошена вільним містом. З грудня 1917 по березень 1918 року південна частина області (Буджак) входила до складу Молдовської Демократичної Республіки. З січня до березня 1918 року в центральній частині сучасної області існувала маріонеткова Одеська Радянська Республіка. У березні 1918 року Румунське королівство анексувало Молдовську Демократичну Республіку, а разом з нею і Південну Бессарабію.
У 1920 році утворено Одеську губернію, а через два роки до неї було приєднано Миколаївську губернію. Протягом 1923—1930 років існувала Одеська округа, а протягом 1923—1930 і 1937—1962 рр. також — Одеський район. Постановою ВУЦВК від 12 жовтня 1924 року «Про утворення Автономної Молдавської СРР» з частини території Балтської і Одеського округ Одеської губернії і Тульчинської округи Подільської губернії була утворена Автоно́мна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка у складі Української СРР.
Одеську область було утворено постановою 4-ї позачергової сесії ВУЦВК 12-го скликання від 9 лютого 1932 року, її первинна територія включала міста Одеса, Зінов'євське (нині Кропивницький), Миколаїв, Херсон і 46 районів. У жовтні 1937 року регіон зменшився через утворення Миколаївської області, у січні 1939 року — у зв'язку зі створенням Кіровоградської області.Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.203
У 1940 році північно-східні райони МАРСР (Ананьївський, Балтський, Валегоцулівський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський (у тому числі колишній Ставрівський), Піщанський та Чорнянський) — передано до складу Одеської області УРСР.
Під час Другої світової війни вся сучасна Одещина була окупована Румунським королівством (жовтень 1941 — серпень 1944), при цьому Буджак був включений безпосередньо до державної території Румунії як частина губернаторства Бессарабія, а терени на схід від Дністра — до Трансністрії.
У березні 1944 року регіон востаннє зменшився завдяки створенню Херсонської області. У 1954 році до складу області увійшла Ізмаїльська область.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація Адміністративний центр області — місто Одеса.
Склад області станом на 1 січня 2022 року:
районів — 7Нові райони: карти + склад; міст — 19; районів у містах — 4; селищ міського типу — 33; населених пунктів — 1174 (міських — 52, сільських — 1122).
громади:
міські — 19; селищні — 25; сільські — 47.
ради громад:
міські — 19; селищні — 25; сільські — 47. інші ради: обласна — 1; районні — 7; районів у містах — 0.
Райони +Сучасні райони (з 2020) № Назва Адміністративний центрПлоща, км²Населення, осіб
(на 1 січня 2022)Щільність населення
осіб/км²містнаселених пунктівгромад Адм. устрій 1 м. Березівка5546,110496918,93122616Адм. устрій 2 м. Білгород-Дністровський4367,719661845,02213416Адм. устрій 3 м. Болград4489,814437732,1629910Адм. устрій 4 м. Ізмаїл3237,420474563,244526Адм. устрій 5 м. Одеса3878,11378490355,45515522 Адм. устрій 6 м. Подільськ7056,522078631,29429912Адм. устрій 7 м. Роздільна3572,210140728,3912099Адм. устрій +Райони до адміністративно-територіальної реформи № Назва Адм. центр Адм. устрій 1 м. АнаньївАдм. устрій 2 м. АрцизАдм. устрій 3 м. БалтаАдм. устрій 4 м. БерезівкаАдм. устрій 5 м. Білгород-ДністровськийАдм. устрій 6 м. БіляївкаАдм. устрій 7 м. БолградАдм. устрій 8 смт Велика МихайлівкаАдм. устрій 9 смт ЗахарівкаАдм. устрій 10 смт ІванівкаАдм. устрій 11 м. ІзмаїлАдм. устрій 12 м. КіліяАдм. устрій 13 м. КодимаАдм. устрій 14 смт ДоброславАдм. устрій 15 смт ЛюбашівкаАдм. устрій 16 смт МиколаївкаАдм. устрій 17 смт ОвідіопольАдм. устрій 18 смт ОкниАдм. устрій 19 м. ПодільськАдм. устрій 20 м. РеніАдм. устрій 21 м. РоздільнаАдм. устрій 22 смт Саврань Адм. устрій 23 смт Сарата Адм. устрій 24 смт Тарутине Адм. устрій 25 м. Татарбунари Адм. устрій 26 смт Ширяєве Адм. устрій
Населені пункти
Міста
Райони у містах
№ Район Входження 1 Київський м. Одеса 2 Пересипський м. Одеса 3 Приморський м. Одеса 4 Хаджибейський м. Одеса
Селища міського типу НайменуванняРік віднесення
до категорії
смтАдміністративне значенняПідпорядкуванняНайближча залізнична станціяВіддаль до неї, кмАвангард1995центр ТГОдеський районОдеса-Західна 7Соборне1957Болградський районСоборне—Буджак1961центр ТГБолградський районСоборне 12Велика Михайлівка1961центр ТГРоздільнянський районВеселий Кут 17Великодолинське1957центр ТГОдеський районАккаржа 2Доброслав1965центр ТГОдеський районКремидівка 18Затишшя1964центр ТГРоздільнянський районЗатишшя—Затока1965Білгород-Дністровський районБугаз 5Захарівка1963центр ТГРоздільнянський районЗатишшя 12Зеленогірське1978центр ТГПодільський районЗаплази 3Іванівка1962центр ТГБерезівський районБуялик 26Лиманське1957центр ТГРоздільнянський районКучурган 10Любашівка1957центр ТГПодільський районЛюбашівка—Миколаївка1965центр ТГБерезівський районБерезівка 63Нові Білярі1974Одеський районОдеса-Сортувальна 45Овідіополь1970центр ТГОдеський районБарабой 14Окни1959центр ТГПодільський районЧубівка 20Олександрівка1977Одеський районЧорноморськ-Порт 1Буялик1957Березівський районБуялик—Радісне1975Березівський районНовознам'янка 5Раухівка1998центр ТГБерезівський районРаухівка—Саврань1957центр ТГПодільський районЗаплази 39Сарата1957центр ТГБілгород-Дністровський районСарата—Сергіївка1975центр ТГБілгород-Дністровський районБілгород-Дністровський 25Серпневе1947Болградський районБессарабка 4Слобідка1938центр ТГПодільський районСлобідка—Суворове1961центр ТГІзмаїльський районКотлабух 5Таїрове1982центр ТГОдеський районЧорноморськ-Порт 5Тарутине1957центр ТГБолградський районСоборне 7Хлібодарське1987Одеський районОдеса-Головна 15Цебрикове1961центр ТГРоздільнянський районВеселий Кут 12Чорноморське1988центр ТГОдеський районОдеса-Головна 27Ширяєве1965центр ТГБерезівський районЗатишшя 32
Сільські населені пункти До сільських населених пунктів відносяться селища та села. В Одеській області станом на 1 січня 2021 року було 23 селища і 1099 сіл. Одеська область є першою серед областей України за кількістю великих сіл. +Найбільші села області за переписом 2001 року: № Назва Район Населення (осіб)1НерубайськеОдеський район85582ДачнеОдеський район85493УсатовеОдеський район84834ВипаснеБілгород-Дністровський район76755Великий ДальникОдеський район76556ШабоБілгород-Дністровський район71087КубейБолградський район65448ФонтанкаОдеський район62609МаякиОдеський район593710ШевченковеІзмаїльський район562511КамчикБілгород-Дністровський район552812ОзернеІзмаїльський район537013СтарокозачеБілгород-Дністровський район527814ПлахтіївкаБілгород-Дністровський район523715ТроїцькеОдеський район517816ГороднєБолградський район5104
Селища області:
Історія формування області
Географічне розташування Область займає територію Північно-Західного Причорномор'я від гирла ріки Дунай до Тилігульського лиману, а від моря на північ — на 250 км.
На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході — з Миколаївською областями, на заході — з Молдовою, а на південному заході — з Румунією. Всього в межах області пролягає 1362 км державного кордону України. Площа Одеської області становить 5,5 % території України.
Геополітичне розташування Одещини обумовлене як вигідним транспортно-географічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її участі у великих європейських міжрегіональних організаціях — Асамблеї європейських регіонів і Робітничої співдружності придунайських країн. Будучи частиною морського фасаду країни, Одеська обл. значною мірою сприяє активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського економічного співробітництва.
Гідрографія
У межах області розташовані 1134 малих річок і струмків, 15 прісноводних та морських лиманів (найбільші Дністровський, Тилігульський, Хаджибейський, Алібей, Бурнас, Будакський, Куяльницький, Кучурганський), 68 водосховищ, 45 озер (з них прісноводні: Кагул, Ялпуг, Катлабух; солоноводні: Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас). Також на узбережжі Чорного моря розташовано ряд лиманів, повністю або частково відгороджених від моря пересипами, найбільші з яких — Хаджибейський, Куяльницький та Тилігульський.
Річкова мережа області належить до басейнів Дунаю, Дністера, Південного Бугу та безпосередньо Чорного моря. На території області налічується близько 200 річок довжиною більш ніж 10 км, велика кількість з яких влітку пересихає.