Джеррі Фултон Кантрел молодший (; нар. 18 березня 1966 року — американський музикант, основний автор пісень, гітарист і вокаліст гурту Alice in Chains.
Джеррі Кантрелл розпочав музичну кар'єру у 1985 році з участі в глем-роковому гурті Diamond Lie. Після смерті його матері у 1987 гурт розпався, але незабаром Кантрелл заснував новий колектив, який отримав назву Alice in Chains. Здобувши популярність на музичній сцені Сіетла, Alice in Chains привернули увагу великого лейбла Columbia Records. З 1990 до 1994 року гурт випустив три студійні альбоми і два мініальбоми, ставши одним із найпопулярніших гуртів Сіетла, що входить до «великої четвірки гранжу». Кантрелл став автором музики до більшості пісень гурту, основним гітаристом, а також другим вокалістом у дуеті з Лейном Стейлі.
Через проблеми Стейлі з наркотиками, з 1994 по 1996 роки Alice in Chains не давали концертних виступів. Після короткочасного повернення на сцену 1996 року Стейлі остаточно відійшов від справ і перестав цікавитися музикою. У період неактивності Alice in Chains з 1997 до 2002 року Джеррі Кантрелл розпочав сольну кар'єру і випустив два студійні альбоми. У 2002 році Стейлі помер від передозування наркотиків і Alice in Chains розпалися.
У 2005 році музиканти Alice in Chains вперше за довгі роки виступили разом, а з 2006 року відновили концертні виступи з новим вокалістом Вільямом Дювалем. З 2009 по 2018 роки гурт випустив три студійні альбоми. 2021 року вийшла третя сольна платівка Кантрелла «Brighten».
У 2006 році Джеррі Кантрелл був нагороджений титулом «Лорд рифів» за версією журналу Metal Hammer. Він також входив до списків найкращих гітаристів, складених журналом Guitar World у 2004 і 2012 році. У складі Alice in Chains Кантрелл був дев'ять разів номінований на премію «Греммі».
Біографія
1966—1984. Дитячі та юнацькі роки Джеррі Кантрелл народився 18 березня 1966 року в Такомі, штат Вашингтон, США. Юного Джеррі назвали на честь батька, Джеррі Фултона Кантрелла. Кантрелл-старший був родом з Атоки, штат Оклахома. Він був військовим, пройшов війну у В'єтнамі. Одним із перших спогадів трирічного Джеррі був тато, який повернувся з В'єтнаму у військовій формі. Мати Глорія Джин Крумпос була нащадком чеських і норвезьких емігрантів і працювала помічником адміністратора в шкільному окрузі Кловер Парк. Пізніше в сім'ї Кантреллів з'явилося ще двоє дітей: сестра Чері та брат Девід. Коли Джеррі було сім років, батьки розлучилися, а діти залишилися жити з матір'ю. Спочатку вони жили в Техасі та Пенсільванії, після чого повернулися в Спаневей, штат Вашингтон, неподалік від Такоми. Сім'я Кантреллів жила бідно, збираючи продовольчі талони для пільгової купівлі продуктів.
Кантрелл мріяв стати музикантом із самого дитинства. Ледве навчившись писати, у книзі «Все про мене» Доктора Сьюза він вказав, що хоче стати рок-зіркою. Його першими улюбленими записами були альбоми Елтона Джона Caribou і Captain Fantastic. Пізніше юнак захопився Def Leppard і разом із друзями збирав уявну групу, де він грав на гітарі під фонограму, а барабанщик стукав по молочних бідонах і відрах. У старшій школі в Спаневеї цінували музичні здібності Джеррі, і за рекомендацією вчительки музики Джоан Беккер він вступив до шкільного хору, де виконував класичні твори 15 століття і сучасні популярні мелодії. Щоб подолати страх сцени, підліток також відвідував курси акторської майстерності. В останній рік навчання Кантрелл очолив вокальний квартет, який брав участь у місцевих конкурсах і виконував національний гімн на баскетбольних матчах.
Свою першу гітару Кантрелл отримав у шостому класі, але грав на ній лише близько тижня. Двома роками пізніше дядько Кантрелла подарував племінникові ще один інструмент, але Джеррі залишився розчарований: замість акустики він мріяв про справжню електрогітару, як у Ейса Фрейлі. Дядько пообіцяв Кантреллу купити Gibson Les Paul, якщо той навчиться добре грати, але він так і не опанував інструмент. Лише коли Кантреллу виповнилося сімнадцять років, він отримав заповітну електрогітару — копію Fender Mustang. Джеррі також умовив дядька позичити йому восьмидоріжковий магнітофон Sound Design з колонками і входом для гітари. Кантрелл пообіцяв повернути стереосистему за тиждень, але швидко «забув» про це і використовував апаратуру як домашню міні-студію.
1984—1987. Diamond Lie Після закінчення школи у 1984 році Кантрелл вступив до коледжу в Такомі. Паралельно з навчанням він мріяв про кар'єру музиканта і грав в аматорських групах, зокрема в інструментальному тріо Raze, де перетнувся з майбутнім бас-гітаристом Pretty Boy Floyd Вінні Часом. Перед різдвяними канікулами він поступився вмовлянням колеги по групі Джима Сайферта, який був родом із Далласа, і кинув коледж, щоб присвятити себе музиці цілком. «Ми закинули речі в „Бронко“, поїхали прямо в Даллас і створили свою групу. Вона не проіснувала довго, але це було моє перше усвідомлене рішення», — згадував Кантрелл. Джеррі провів у Далласі близько року, працюючи в музичній компанії Arnold & Morgan, але врешті-решт повернувся в Такому.
Після повернення на батьківщину талановитий гітарист прийняв пропозицію учасників місцевого гурту Phoenix Боббі Несбітта і Скотта Наттера, які запросили його до себе. Музиканти виконували популярний на той час глем-рок, орієнтуючись на творчість Poison і Mötley Crüe, поєднуючи рок-музику і поп-спрямованість. Phoenix став першим серйозним гуртом Кантрелла, в якому сповна проявилися його лідерські якості. За його наполяганням назву змінили на Diamond Lie, запозичену з рядка пісні, яку гітарист почув по радіо. Кантрелл писав більшу частину музики до пісень, а іншим музикантам залишалося розучити їх і підібрати слова. Він придумав оточити репетиційне приміщення великими дзеркалами, щоб члени гурту бачили, який вигляд вони мають збоку. «Я жахнувся тому, які пики корчу, коли граю на барабанах, і навіть не замислювався про це раніше» — розповідав Несбітт. Кантрелл також приділяв увагу хореографії концертних виступів, відточуючи трюки на репетиціях. Разом із бас-гітаристом Меттом Мусо вони здійснювали однакові рухи на сцені, копіюючи манеру виконання Kiss, а також невимушено перекидали один одному медіатори в середині композиції під час концерту. Кантрелл змушував друзів репетирувати по кілька годин на день п'ять разів на тиждень. Група давала концерти щотижня, щоб привернути увагу великої звукозаписної компанії. Знайомий музикантів вклав дві тисячі доларів, щоб випустити демо-касету, записану на студії London Bridge. Крім музики і сценічного образу, Кантрелл особисто займався піаром гурту-початківця, поширюючи демо-записи колективу.
Становлення Кантрелла було затьмарене двома трагедіями в родині. 9 жовтня 1986 року померла від раку його бабуся Дороті Крумпос. Незабаром після цього у матері Кантрелла діагностували рак підшлункової залози в термінальній стадії. Коли стало відомо, що Глорії Кантрелл — найближчій людині для Джеррі, яка підтримувала його в усіх починаннях, залишилося жити не більше ніж шість місяців, її поклали в лікарню і тримали на морфіні. Важко переживаючи хворобу матері і намагаючись відволіктися від поганих думок, Кантрелл грав на гітарі практично цілодобово. Його стосунки з іншими родичами стали погіршуватися, музиканта вигнали з дому, і він оселився в будинку сестри бас-гітариста Diamond Lie Чері Мусо. 11 квітня 1987 року Глорія Джин Кантрелл померла.
Після смерті двох близьких людей у Кантрелла почалася депресія і він, за словами колег по групі, «перетворився на зовсім іншу людину». Він продовжував приходити на репетиції, але менше спілкувався з іншими музикантами, просто приносив нові пісні і змушував їх вивчити. У його текстах замість розваг, дівчат і випивки, все більше місця приділялося суворій реальності. Серед учасників гурту стало зріти невдоволення. Незважаючи на перемогу в конкурсі місцевих рок-гуртів і подарунковий сертифікат на кілька годин безкоштовної роботи в студії, колектив став розвалюватися. Першим пішов бас-гітарист Метт Мусо, приєднавшись до гурту своїх друзів, а коли Кантрелл спробував зібрати решту складу Diamond Lie для концерту, ті відмовилися: «Ми просто сказали ні. Ми були ситі по горло, бо хотіли більшого залучення в пісні. Ми хотіли бути частиною творчого процесу, а не просто слідувати його наказам: „Ось наступна пісня. Ось ще одна“» — пояснював Скотт Наттер.
1987—1996. Alice in Chains
Створення гурту Після смерті матері і розпаду Diamond Lie бездомний Джеррі почав блукати містами штату. Одного разу на вечірці він познайомився з Тімом Бреномом, вокалістом гурту Gypsy Rose з Беріна, якому був потрібен гітарист. Кантрелл успішно пройшов прослуховування, але вже через кілька тижнів його звільнили через «різницю в стилях». Недовге перебування в Gypsy Rose, непримітне з музичної точки зору, призвело до знайомства Кантрелла з бас-гітаристом Майком Старром. Ще одним новим другом Джеррі став Лейн Стейлі, вокаліст глем-рокового гурту Alice N' Chains, який дав притулок гітаристу в репетиційному приміщенні в клубі Music Bank. Кантрелл навіть виступив одного разу з Alice N' Chains на концерті в Балларді, але незабаром гурт розпався через проблеми Лейна Стейлі з наркотиками.
Роздратований невдалою участю в чужих групах, наприкінці 1987 року Кантрелл вирішив створити власний колектив. Першим він запросив Лейна Стейлі: «Коли я вперше почув Лейна — це було в Tacoma Little Theater, — мене ніби блискавкою вдарило. Я просто знав, що хочу бути в групі з цим хлопцем». Крім Лейна Стейлі і Майка Старра, до групи увійшов знайомий Стейлі барабанщик Шон Кінні. Музиканти виступали під назвами «Mothra» і «Fuck», але врешті-решт Кантрелл домовився з колишніми членами Diamond Lie, щоб йому дозволили використовувати стару назву групи. Перший концерт Diamond Lie відбувся в січні 1988 року, а до літа музиканти склали преспакет, що містив демо-запис і біографію гурту, в надії привернути увагу великого лейблу. Менеджером став місцевий промоутер Ренді Гаузер, вражений талантами Кантрелла, який придумав левову частку пісень. За порадою A&R-агентів Джеррі довелося відмовитися від назви «Diamond Lie», на зміну якій прийшла придумана Лейном Стейлі «Alice in Chains». Влітку 1988 року музиканти вперше виступили під новим ім'ям, а також записали демо-касету. У липні клуб Music Bank закрили під час поліцейського рейду, і музикантам довелося переїхати в новий двоповерховий будинок біля аеропорту Сіетл-Такома. Доля рок-гурту-початківця привернула увагу журналістів сіетлського телеканалу King 5, які зняли репортаж у будинку Alice in Chains. «Не знаю навіть, чи змогли б ми пробитися на поріг до CBS, якби не відео, що ви зняли для нас», — дякував пізніше Кантрелл журналістові Джеку Гаманну, який займався сюжетом.
Незабаром замість Ренді Гаузера, заарештованого за зберігання наркотиків, менеджером гурту стала Сьюзан Сільвер, яка була також менеджером місцевого гурта Soundgarden. Їй допомагав Келлі Кьортіс, який працював з Mother Love Bone. Сільвер провела восьмимісячні переговори з Columbia Records, які в середині 1989 року увінчалися підписанням контракту з дочірнім лейблом CBS Records. Крім того, познайомившись ближче з виконавцями місцевої сцени, самі Alice in Chains змінили свій стиль, перетворившись із позерів, які шукають увагу жіночої аудиторії, на більш серйозну групу, що виконує важку музику. «Кожен починає з наслідування — так влаштований світ… Але, якщо пощастить, у якийсь момент ти стаєш самим собою. Ти береш найкраще з того, що тебе оточує, і додаєш до цього щось своє», — описував цей період Кантрелл.
Перші альбоми