Харківський трамвай — трамвайна система міста Харкова, відкритий як електричний 3 липня 1906 року. До 15 серпня 2011 року експлуатувався комунальним підприємством «Міськелектротранс» (ХКП «Міськелектротранс», ХКП «МЕТ»). 15 серпня 2011 року відбувся поділ ХКП «Міськелектротранс», внаслідок чого вагони перейшли до КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Салтівське трамвайне депо», колії та контактна мережа — КП «Міськелектротранссервіс», а організацією руху опікується КП «Харківпасс».
Трамвайна мережа є другою за протяжністю в Україні (після Київської).
Через бойові дії було пошкоджено Салтівське трамвайне депо. З 27 лютого до 15 травня 2022 року трамвайний рух не здійснювався через військові дії. З 16 травня 2022 року трамвайний рух частково відновлений.
З 22 березня до 10 квітня 2024 року трамвайний рух не здійснювався через ракетний обстріл енергетичної інфраструктури.
Історія кінного трамвая
Починаючи з 1871 року в Харківську міську думу почали звертатися люди та компанії з проектами будівництва кінного трамвая в Харкові. 2 березня 1881 року французькі підприємці П.-К. Бонні й Е. Отлє звернулися в думу зі своїм обґрунтуванням побудови в Харкові кінної залізниці, що був прийнятий. 31 травня 1882 року було укладено контракт із ними на будівництво дороги для пасажирського та товарного руху довжиною 17,5 верст. Перша лінія кінної залізниці була побудована 12 вересня 1882 року та належала приватному Бельгійському товариству. Перший маршрут був від вокзалу Азовско-Курської залізниці (зараз — вокзал «Харків-Пасажирський») до біржі на Миколаївській площі. Згодом було відкрито лінії: № 1 і 1А, відкрито 1882 року: Вокзал — Жандармська площа — Катеринославська вулиця — Торгова площа — Старомосковська вулиця — Кінна площа з відгалуженням по Кінній вулиці до Кінного базару, а також до Біржі на Миколаївській площі; № 2, відкритий 1883 року: Основ'янський міст — Москалівська вулиця — Торгова площа — Миколаївська площа — Сумська вулиця — Університетський сад (Ветеринарний інститут); № 3, відкритий у 1883 року: Заїківка — Торгова площа — Сумська вулиця — Університетський сад (Ветеринарний інститут).
Плата за проїзд була визначена в розмірі 5 копійок із пасажира за весь шлях із додатковою платою в 2 копійки у випадку пересадки на іншу лінію. Кінний трамвай працював у середньому 14—15 годин на добу: з 07:00 до 23:00 влітку (до 22:00 взимку).
Перше кінне депо було побудовано у 1885 році. 16 вересня 1917 року міська дума розглянула питання про припинення руху трамвая на кінській тязі. 23 березня 1919 року кінний трамвай припинив своє існуванняТрамвай. Конка .
У липні 1920 р. рух кінного трамвая було тимчасово поновлено на ділянці від вокзалу до площі Рози Люксембург (Павлівського майдану). Але вже у червні 1921 року ця лінія була електрифікована — по ній почав курсувати електричний трамвай. У листопаді 1922 року була електрифікована лінія на Москалівку, а в жовтні 1923 року — лінія по вулицях 1 Травня й Старо-Московській (нині проспект Героїв Харкова) до Червонозаводського театру. Маршрути кінного трамвая по Сумський і Кінній вулицям були скасовані, а лінії розібрані. Вагони кінного трамвая експлуатувалися до кінця 1920-х рр. — через нестачу недостачу рухомого складу вони використовувалися як причіпні вагони до електричного трамвая. Але в зв'язку з переходом наприкінці 20-х рр. усіх трамвайних ліній на широку колію вузькоколійні вагони колишнього кінного трамвая були списані остаточно.
Історія електричного трамвая Рух електричного трамвая у Харкові було відкрито 3 липня 1906 року дванадцятьма моторними вагонами виробництва MAN по вузькоколійному (1000 мм) одноколійному маршруту з вісьмома роз'їздами протяжністю 3,8 км «Павлівський майдан — Балашовський вокзал (зараз — вокзал „Харків-Слобідський“)» по Петінській вулиці (зараз — вулиця Георгія Тарасенка), Зміївській вулиці (зараз — проспект Гагаріна), Нетіченській вулиці, Подільському провулку, Костюринському провулку. У тому ж році побудований Петинський трамвайний парк, який знаходився у Ремісничого училища. Він з самого початку належав місту та експлуатувався міською владою, що виклика́ло конфлікти з приватною бельгійською конкою. Доходило до бійок між найнятими людьми і робітниками, які прокладали трамвайні лінії.
2 грудня 2017 року відновився рух за маршрутом № 1 (Вокзал «Харків-Пасажирський» —Іванівка) після завершення робіт з капітального ремонту трамвайних колійТрамвай № 1 возобновляет привычный маршрут движения // 057.ua. 02.12.2017. Завершен ремонт трамвайных путей на Ивановку // Status Quo. 02.12.2017. .
Російсько-українська війна
4 травня 2022 року директор департаменту інформації та зв'язків із громадськістю мера Юрій Сидоренко повідомив, що у Харкові обстрілами рашистських окупантів знищено всі підстанції, які забезпечували роботу трамваїв та пошкоджений весь рухомий склад, більшість з яких відновленню не підлягає. Крім того, Салтівське трамвайне депо, одне з найбільших у Європі, на околиці Харкова стало мішенню російських військових з перших днів повномасштабного вторгнення. Станом на середину червня 2022 року внаслідок російських обстрілів повністю знищено близько 60 трамваїв — майже половина з усіх, що були на підприємстві. На деякі з них під час обстрілу впала покрівля — відновленню вони вже не підлягають. Ще 50 мають ушкодження різного ступеня.
Не вцілів і екскурсійний ретротрамвай, який зробив свій останній рейс 14 лютого. Тоді возив пасажирів до Дня усіх закоханих. Ретровагон МТВ-82 був відновлений 2006 року до 100-річчя відкриття трамвайного руху в Харкові.
Пошкоджено також адміністративну будівлю і цех з обслуговування та ремонту трамваїв.
Територія трамвайного депо ще зазнавала обстрілів, ворожі удари серйозно пошкодили електромережі та систему водопостачання.
31 грудня 2023 року відновлено рух трамваїв за маршрутом № 12.
З 25 січня 2024 року в Харкові на тривалий час вимкнуто трекінг транспортних засобів у додатках відстежування. Пересування міського транспорту припинено з міркувань безпеки та безперебійного функціонування об'єктів критичної інфраструктури міського електротранспорту в умовах воєнного стану та запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій.
З 22 березня до 10 квітня 2024 року трамвайний рух не здійснювався через ракетний обстріл енергетичної інфраструктури.
З травня 2024 року було відновлено ремонтні роботи на трамвайній лінії проспектом Тракторобудівників, яка прийшла в непридатний стан за тривалий час, який не перебувала в експлуатації. Ремонтну потребують контактна лінія, дорожнє полотно та опори електромережі. Станом на липень 2024 року зроблено менше половини запланованих робіт.
20 серпня 2024 року було відновлено рух трамваю проспектом Тракторобудівників укороченим маршрутом № 23 (Салтівська — 602-й мікрорайон).
На 2025 рік заплановано відновлення повноцінного руху проспектом Тракторобудівників, а також відновлення трамвайної лінії в районі ХТЗ до розворотного кола «Південно-Східне».
25 квітня 2025, відновив роботу трамвайний маршрут №5 вул. Одеська – просп. Байрона – вул. Морозова – вул. Георгія Тарасенка – вул. Молочна – м-н. Захисників України – просп. Героїв Харкова – м-н. Конституції – м-н. Павлівський – м-н. Сергіївський – вул. Полтавський Шлях – вул. Євгена Котляра – вокзал "Харків-Пасажирський". Після понад трирічної перерви, з лютого 2022 року, п’ятірка знову курсуватиме до вокзалу. Туди цей маршрут перестав їздити аж у 2020 році (за часів COVID-19), коли її «обрізали» до парку Машинобудівників.
З 1 жовтня 2025 року трамвай №23 відновив рух у бік району ХТЗ. Трамвай курсуватиме від розворотного кола «Салтівське» до вул. Свистуна.
Відновлення роботи маршруту стало можливим завдяки проведеному ремонту трамвайної лінії, яка зазнала пошкоджень внаслідок обстрілів. Так було повністю замінено близько 10 км контактного проводу та 250 м рейок, 144 кронштейни, 2,9 км кабелю тощо.
Біля кінцевої зупинки "вул. Свистуна" замість розворотного кільця був зроблений з'їзд для обороту трамваїв. Тому на маршруті будуть використовуватися СБО з двох вагонів, зчеплених хвостами, що дозволяє рухомому складу рухатися в обох напрямках.
Депо На сьогодні існують два трамвайних депо, які є окремими комунальними підприємствами: Салтівське; Жовтневе.
Пискунівське (вантажне) депо було закрите у 1999 році.
У 2002 році Ленінське трамвайне депо об'єднали із тролейбусним депо № 1 в депо № 1 (яке, своєю чергою, було ліквідоване у 2007 році).
У 2007 році було закрите Комінтернівське трамвайне депо, його перетворили в КП «Харківський вагоноремонтний завод».
Рухомий склад Станом на 1 січня 2010 р. експлуатуються вагони таких типів: Tatra T3 — 248 одиниць; Tatra T6B5 — 42 одиниці; 71-619 (КТМ-19) — 10 одиниць;
Також є два екскурсійних вагони типу «Х» і МТВ-82А, значний парк службових вагонів (62 одиниці).
Станом на 20 лютого 2025 р. активно експлуатуються вагони таких типів:
Tatra T3 — 89 одиниць (з них 2 - службові); T3-ВПСт — 16 одиниць; Tatra T6A5 — 15 одиниць; T3-ВПНП — 1 одиниця.
Раніше в експлуатації були вагони, зокрема: КТМ-5 (1976—2002 рр.); Tatra K2 (1969—1991 рр.); РВЗ-6 (1961—1984 рр.); КТМ-2/КТП-2 (1960—1980 рр.); ВАРЗ (1957—1969 рр.); МТВ-82 (1953—1977 рр.); КТМ-1/КТП-1 (1949—1974 рр.); КП (1931—1964 рр.).
Маршрути РК — розворотне коло.