У Франції, перед введенням десяткової метричної системи в 1799 році, існувала добре визначена стара система. В неї були також деякі місцеві варіанти. Наприклад, льє міг варіюватись від 3,268 км в Б'юсі до 5,849 км в Провансі. Між 1812 та 1839 роками більшість традиційних одиниць вимірювання продовжували вживатись в метрифікованих адаптаціях Mesures usuelles.
Історія У 1795 році у Франції було понад сімсот різних одиниць вимірювання. Багато з них були просто запозичені з морфології людини. Їхні назви часто стосувалися частин тіла: палець, кисть, нога, лікоть, крок, сажень або туаз, чия латинська назва tensa що означала відстань вздовж витягнутих рук людини. Ці одиниці вимірювання не були фіксованими: вони відрізнялись в залежності від міста, заняття, а також залежно від типу об’єкта вимірювання. Площа підлоги вимірювалася, наприклад, у квадратних футах, а площа килима — у квадратних ячейках (ells).
16 лютого 1791 року за пропозицією шевальє Дж. К. де Борда — винахідника маятника та "повторюваного кола Борда" — була створена комісія для введення єдиної системи вимірювання. Комісія, до складу якої входили Борд, Кондорсе, Лаплас, Лагранж та Монж, стояла перед вибором між трьома можливими відсиланнями: довжина простого маятника, який коливається з частотою одна секунда на широті 45°; довжина однієї чверті екватора; чи відстань від Північного полюса до екватора, чверть меридіана.
Одиниці відстані Стародавні французькі одиниці вимірювання довжини до 1795 року Льє суспільний (commune) Льє морський (marine) Льє поштовий (de post) Льє метричний Арпан Перш П'є Пус Лінь (лінія)
Примітки