Audi 100 — це автомобілі бізнес-класу, що вироблялись компанією Audi з 1968 по 1994 рр. В 1994 році їм на зміну прийшли автомобілі Audi A6.
Існують такі покоління Audi 100: Audi 100 C1 (1968—1976) Audi 100 C2 (1976—1982) Audi 100 C3 (1982—1991) Audi 100 C4 (1990—1994)
Audi 100 C1/F104 (1968—1976)
Audi 100 випускалася в Інгольштадті з 1968 року. Перше покоління Audi 100, що позначається індексом С1 і назване 100 за потужністю його двигуна, стало найбільшою моделлю марки Audi, відроджуваної Фольксвагеном. Останній у 1965 році придбав у концерну Daimler-Benz майже новий завод Auto Union через брак виробничих потужностей для випуску казково популярного тоді «Жука». Готовий прототип седана Audi 100 з новаторським переднім розташуванням мотора, що має водяне охолодження замість звичного на той момент повітряного, дістався фольксвагенівцям разом з розробником машини, інженером Людвігом Краусом, на додачу до заводу. Модель схвалили і запустили у виробництво. У 1969 році седан доповнили дводверним купе, а восени 1970 року — ліфтбек Coupe S. Перші два оснащувалися бензиновими «четвірками» 1.8 л потужністю 80, 90 і 100 сил, а на ліфтбек поставили 115-сильний двигун 1.9 л. Всі двигуни агрегатувалися з чотириступінчастою МКПП, а в 1970 році найпотужніший седан отримав ще й триступеневу фольксвагеновську АКПП.Седан Audi A6 нового поколения изваяли из знакомых «стройматериалов» 01.12.2010
Audi 100 C2/43 (1976—1982)
Друге покоління Audi 100 С2/43 з оновленим дизайном вироблялося в трьох варіантах: седан (з 1976 року), його дорожча версія Audi 200 C2/43 (з 1979 року) і п'ятидверний хетчбек Audi 100 C2/43 Avant (з 1977 року). Ці машини мали велику моторну гаму — від «четвірок» 1.6 л (85 к.с.) і 2.0 л (115 к.с.) до п'ятициліндровий карбюраторних і інжекторних двигунів 1.9 л і 2.1 л, розвиваючих потужність від 85 до 136 к.с. Модель Audi 200/43 оснащали 170-сильною надувною «п'ятіркою» 2.1 л. Передбачалися і дволітрові дизелі — 70-сильні атмосферні для Європи і 85-сильні турбовані для північноамериканського ринку, де також була представлена модель. Нарешті, було три варіанти трансмісії — чотирьох-і п'ятиступінчаста МКПП і тридіапазонна АКПП.
Двигуни 1.6 л I4, 85 к.с. (1976−1982) 2.0 л I4, 115 к.с. (1976−1978) 1.9 л I5, 100 к.с. (1980−1982) 2.1 л I5, 115 к.с. (1978−1982) 2.1 л I5, 136 к.с. (1976−1982) (100 і 200) 2.1 л I5 turbo, 170 к.с. (1979−1982) (тільки 200) 2.0 л I5 Diesel, 70 к.с. (1978−1982)
Audi 100 C3/44 (1982—1991)
Отримавше титул автомобіль року в 1983 році, третє покоління Audi 100 (С3/44) випускалося з 1982 року. Машина мала сучасний вигляд з округлими рисами. Коефіцієнт аеродинамічного опору був рекордним на той час — 0,30. Володівши повністю оцинкованим кузовом седан і універсал Avant отримали ще ширшу і сучаснішу лінійку двигунів. Її склали бензинові двигуни об'ємом 1,8-2,3 л, причому переважали «п'ятірки», а чотирициліндровим був тільки найменший. Audi 100 мала дизельні та турбодизельні «п'ятірки» 2.0 та 2.4, а також новітній 120-сильний турбодизель з прямим впорскуванням 2.5 TDI. З листопада 1984 року можна було замовити варіант з повнопривідною трансмісією quattro. До 1989 року в Північній Америці модель продавалася під ім'ям Audi 5000, однак після інцидентів з нібито мимовільним прискоренням машин її перейменували в Audi 100 C3/44 і 200 C3/44.
Audi 100 C4/4A (1990—1994)
Audi 100 — назва сімейства легкових автомобілів бізнес-класу, які вироблялися у ФРН компанією Audi з 1968 по 1994 роки.
Четверта генерація Audi 100, що є, по суті, сильно переробленою третьою Audi 100, з'явилася у вересні 1990 року на заводі в Інґольштадті. Дотримуючись віянь часу, машина Audi округлилася та збільшилася в розмірах. Напевно тому що Audi 100 C4/4A пішла в серію відразу після знаменитої Audi 100 C3/44 (ще називають «сорок четверта Audi»), її прозвали в нас «сорок п'ята Audi». Відновимо історичну справедливість — автомобіль Audi, про який піде мова, «сорок п'ятим» ніколи не був.(Правильним буде: Audi 100 кузов 4A, платформа C4)
Спортивна версія Audi 100 C4/4A носила назву Audi S4 C4/4A. Остання «Audi 100» мала кузов 4A с заводським індексом С4 та була сходинкою до переходу на Audi А6 C4/4A.
У порівнянні з Audi 100 попереднього покоління, Audi 100 C4/4A отримала посилений кузов, нову підвіску і повністю перепланований салон, в обробці якого в стандартних комплектаціях використовували навіть шкіру. З серпня 1991 з'явилися універсали Audi 100 C4/4A Avant, об'єм яких виявився нижчим, за номінальний в своєму класі — всього 1310 літрів, зате у версії з кузовом седан місткість багажника опинилася на висоті — 510 літрів. Головними нововведеннями окрім осучасненого дизайну стали чотириступінчаста АКПП ZF, бензинові V-подібні «шістки» 2.8 л та 2.6 л. Еталонними стали керованість і прохідність Audi 100 C4/4A, особливо після того як у січні 1991 року з'явилася повнопривідна модифікація Audi 100 C4/4A Quattro. Через деякий час невід'ємним обладнанням базових комплектацій стали фронтальні подушки безпеки, центральний замок, а також комплексна система пасивної безпеки Procon-ten. Ця система була розроблена в 1980 році Audi і зареєстрована як товарний знак, вона складається зі сталевих тросів, які з'єднують рульову колонку і передні ремені безпеки з блоком двигуна. При фронтальному зіткненні, блок двигуна переміщується в бік пасажирського салону та тягне за собою рульову колонку, а також підтягує ремені безпеки. Мета системи полягає в зменшенні ризику травми голови при ударі об рульове колесо, та забезпечення додаткового натягу ременів безпеки. У той час, як Procon-ten з'явилися на ринку, подушки безпеки не входили в стандартну комплектацію, але були аксесуари за додаткову плату. Подушки безпеки були раніше значно дорожчими, ніж Procon-Ten за $ 1000. Технічним обмеженням Procon-ten є те, що вона працює тільки при лобовому зіткненні. З падінням цін на подушки безпеки, Procon-ten була знята з ринку у 2002 році.
Безсумнівним плюсом і гордістю Audi 100 C4 є надзвичайно висока корозійна стійкість. При виготовленні цих автомобілів застосовувалася повністю оцинкована сталь. Потрібно відзначити і високу якість складання — Audi була настільки впевнена у своїй перевазі, що з самого початку виробництва давала десять років гарантії на кузов і трирічну на лакофарбове покриття. Якщо ж з'явилася іржа, то це ознака непрофесійного ремонту після аварії, або за автомобілем був дуже поганий догляд.
Що стосується салону, то в очі в першу чергу кидається його місткість. Водій і пасажир на передньому сидінні можуть комфортно розташуватися, не зачіпаючи при цьому один одного ліктями чи колінами. Особливо варто відзначити водійське сидіння. У міру тверді спинка і подушка підійдуть по висоті та ширині будь-якому водієві. Спинка має також добре виражену бічну підтримку. У такому сидінні можна провести без утоми багато годин. Водійське сидіння регулюється по довжині, куті нахилу спинки та висоті подушки. Ззаду цілком вистачить місця для трьох дорослих людей.
Матеріали в салоні високоякісні, усі металеві стійки обшиті тканиною. Ще одна особливість салону — безліч поличок і кишень для дрібних речей. Керування освітленням покладене на маленький підрулевий перемикач. На рівні і звукоізоляція салону. Закривши за собою двері тим самим відгородившись від шуму вулиці, можна спокійно розмовляти тихим голосом — співрозмовник буде вас прекрасно чути. Правда, в автомобілях 1991 р.в. відзначені аеродинамічні шуми (свист вітру в передніх дверях), які усуваються в будь-якій авторемонтній майстерні шляхом найпростішого регулювання дверних замків. Трапляються неполадки із системою механічного відкриття — закриття люка, перекіс самого люка, підтікання ущільнювача — ці проблеми також легко усуваються за допомогою регулювань або заміною недорогих деталей.
Комфортабельність підвіски в «сотки» незаперечна, гідро підсилювач дозволяє з легкістю керувати автомобілем. Правда, в автомобілях 1991—1992 рр. випуску іноді спостерігається підтікання мастила з гідро підсилювача. Ходова в Audi 100 надійна, але при умові своєчасної заміни несправних вузлів. Найчастіше (через кожні 30-40тис. км) у передній підвісці доведеться міняти втулки стабілізатора поперечної стійкості, через 50тис. км — верхні опори стійок, через 60тис. км — сайлент-блоки передніх важелів.
Задня напівзалежна підвіска досить надійна, а от незалежна (установлювана на версії Quattro) зажадає регулярних витрат на обслуговування. Так, у середньому 70тис. км служать сайлент-блоки задніх важелів (а на кожному важелі їх 3 шт.). Після заміни цих деталей обов'язково потрібно відрегулювати розвал-сходження коліс. Гальма Audi 100 дуже ефективні завдяки застосуванню дискових механізмів усіх коліс, а також системи ABS. З часом через корозію можуть підклинювати напрямні супортів (найчастіше задніх), тому рекомендується очищати і змащувати їх під час заміни колодок.
Система охолодження не дуже добре себе зарекомендувала на моделях 1991—1994 рр. через проблеми з несвоєчасним включенням вентилятора охолодження двигуна, які були викликані заїданням муфти вентилятора.
Слабке місце механічних КПП — сальники півосей, які можуть потекти на машинах, «що пробігли» більш 130тис. км (а в нас машину тих років з меншим пробігом і не зустрінеш). Але при належній експлуатації, у тому числі заміні масла через кожні 70тис. км, в «автоматі» (разом з фільтром і прокладкою піддона картера), АКПП здатні без серйозних проблем прослужити досить довго. Audi 100 1991—1994 рр. випуску. пропонує широку гаму моторів.
Були доступні такі двигуни: МодельКлапаниЦиліндрОб'єм (куб.см)Двигун IDПаливна системаПотужність при об/хвКрутний момент при об/хв0-100 км / годV максРоки виробництваБензин2,084 R1984AAEMono-Motronic74 кВт (101 к.с.) при 5500157 Нм при 275012,6 c182 км / год12.1990-07.19942.0 E84 R1984AAD, ABKKE-Motronic, Digifant85 кВт (115 к.с.) при 5400168 Нм при 320011,0 c191 км / год12.1990-07.19942.0 E164 R1984ACEKE-Motronic103 кВт (140 к.с.) при 5900185 Нм при 450010,1 c204 км / год01.1992-07.19942.3 E105 R2309AARKEIII Jetronic98 кВт (133 к.с.) при 5500186 Нм при 400010,2 c202 км / год12.1990-07.19942.6 E126 V2598ABCMPFI110 кВт (150 к.с.) при 5750225 Нм при 35009,5 c210 км / год03.1992-07.19942.8 E126 V2771AAHMPI128 кВт (174 к.с.) при 5500245 Нм при 30008,0 c218 км / год12.1990-07.1994Дизель2.4 D105 R2370AASVE-Pump60 кВт (82 к.с.) при 4400164 Нм при 240016,8 c167 км / год05.1991-07.19942,5 TDI105 R2460AAT, ABP85 кВт (115 к.с.) при 4250265 Нм при 225011,1 c195 км / год04.1991-07.1994
Найчастіше можуть виникнути такі проблеми: В автомобілях з 2-літровими силовими агрегатами спостерігається підтікання мастила по задньому сальникові колінчатого вала, може протікати прокладка клапанної кришки, а також вийти з ладу витратомір повітря або потенціометр дросельної заслінки. В автомобілях, зроблених в 1991—1992 роках, відзначений шум натягувача ременя приводу ГРМ, а в машинах усіх років випуску — тенденція до утворення відкладань на клапанах в умовах міської їзди. Крім того, майже у всіх версіях з 5-циліндровими бензиновими моторами спостерігаються відмови в роботі паливного насоса, потенціометр витрати повітря, дозатора палива та регулятора холостого ходу. Ці несправності супроводжуються утрудненим пуском двигуна, ривками при наборі швидкості та нестійкою роботою на холостому ходу.
На шестициліндрових двигунах об'ємом 2,6 і 2,8 літра при заміні ременя ГРМ (через кожні 100тис. км) бажано разом з натяжним і обвідними роликами поміняти також водяний насос, оскільки він також приводиться в дію цим ременем і, за словами мотористів, виходжує близько 100—130тис. км. Також можуть вийти з ладу гідро опори двигуна, а на моторі об'ємом 2,6 л нерідко «вилітає» температурний датчик, що супроводжується нестійкою роботою силового агрегату на холостих оборотах і підвищеною витратою палива.