Ву́лиця Кра́ківська () — одна із вулиць Ополя, знаходиться у центрі міста. Простягається від Ринку до перетину вулиць Войцеха Корфанти, Армії Крайової і 1 Травня. На ділянці від Ринку до вулиці Звіринецької та від площі Свободи до вулиці Дамрота вулиця Краківська є пішохідною.

Історія

Історія вулиці почалася у XV столітті як сполучення між Ринком та Битомською брамою, яка розташовувалася на місці сучасної площі Свободи. Спочатку вулиця називалась Битомською (), згодом — Грошовицькою (). Тогочасна забудова три—чотириповерховими кам'яницями частково збереглася донині.

Частина від площі Свободи до вулиці Дамрота була прокладена та забудована на початку XIX століття, після того, як в 1822 році було розібрано міський барбакан. За планом ця вулиця носила назву Краківське Передмістя (, Кракауер Форштадт). 1842 року вся вулиця отримала назву Краківська (, Кракауер Штрассе), проте в народі залишився поділ на «велику Краківську», яка йшла від двірця до площі Свободи, та «малу Краківську» — від площі Свободи до Ринку. З будівництвом у 1845 році станції Ополе-Головне в кінці вулиці вона стала однією з головних магістралей міста, отримавши народну назву до світу (), оскільки залізниця того часу була основним засобом зв'язку Ополя з зовнішнім світом. У 1850-ті та 1860-ті роки вулиця інтенсивно забудовувалась, переважно у стилі неоренесансу. У XIX та на початку XX вулиця була однією з наймодніших у місті, на ній знаходилися найвишуканіші кав'ярні та готелі міста та елегантні магазини. Завдяки популярності Краківської серед заможної молоді вулицю часто називали «шлях до шлюбу».

У 1933 році вулицю було перейменовано на Гельмут Брюкнерштрассе () на честь гауляйтера Гельмута Брюкнера, а з 1937 року вона носила ім'я райхспрезидента Пауля фон Гінденбурга — Гінденбургштрассе (). Під час Другої Світової війни частина будівель на вулиці була зруйнована, включно із встановленим у 1891 році пам'ятником Вільгельму I.

У післявоєнні роки вулицю було перейменовано на вулицю Сталіна (), частково на місці старої забудови було зведено три—п'ятиповерхові будівлі у стилі конструктивізму. У 1950-тих роках вулиці повернуто історичну назву Краківська. У 1970 році на площі Свободи було споруджено 15-метровий Пам'ятник борцям за Ополе.

До 2003 року вулиця Краківська підпорядковувалась правилам так званої «нульової смуги» (), згідно з якими міська рада Ополя мала право самостійно визначати організації, які мали право орендувати офіси на цій вулиці. Після скасування «нульової смуги» на Краківській розташовуються переважно офіси банків. У 2008 році на Краківській відбулася виставка мармурових скульптур, три з яких станом на літо 2009 року залишилися стояти на вулиці, що викликало неоднозначну реакцію серед жителів міста.

Будівлі

У забудові вулиці Краківської домінують будівлі у стилі неоренесансу середини XIX століття та післявоєнного конструктивізму. На цій вулиці, починаючи з 1840-вих років розташовуються найбагатші та найвишуканіші заклади Ополя. Традиційно на Краківській розташовані дорогі готелі та ресторани, а з 2003 року на вулиці сконцентровано найбільше відділень банків у місті.

На цій вулиці розташовані такі організації: Міський центр зайнятості (№1) Окружний відділ Спілки художників (№1) Міський туристично-інформаційний центр (№15) Опольська філармонія імені Ельснера (№24) Опольська спілка адвокатів (№26) Опольська торгова палата (№39) Департамент охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ (№44) Торговий центр Galeria Centrum (№45/47) Головна пошта (№46) Міський відділ Польської залізниці (№48) Повітова санітарно-епідеміологічна станція (№51) Воєводський фонд з охорони навколишнього середовища і управління водними ресурсами (№53) Статистичне управління (№53а) Готель Accor Mercure Opole (будинок №57-59)

Примітки

Посилання Ulica Krakowska ulicą banków Spis firm na ulicy Krakowska w mieście Opole Фотогалерея вулиці