За́мах на зло́чин — вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від волі винного.
Законодавче визначення Кримінальний кодекс України (ст. 15) розрізняє закінчений і незакінчений замах.
Замах визнається закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не був закінчений з причин, що не залежали від її волі.
Замах визнається незакінченим, якщо особа, з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, котрі вважало за необхідне для доведення злочину до кінця.
Попри ненастання запланованого злочинцем результату, а часто взагалі будь-якої небезпечної події, замах на злочин вже сам по собі є злочином.
Покарання З усім тим, покарання за замах не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найсуворішого виду покарання за відповідний злочин, якщо його було б доведено до кінця. Також не застосовується довічне позбавлення волі (з деякими винятками).
Див. також Замах на вбивство
Посилання Замах на злочин // Незакінчений замах // Attempted Murder — Замах на вбивство Замах та злочин Кримінальний кодекс України. Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини Література Замах на злочин // Горностай А. В. Кримінальна відповідальність за замах на злочин: монографія. — Х.: Юрайт, 2013. — 232 с. Красницький І. В., Щутяк Л. С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України: монографія. — Львів: ЛьвДУВС, 2015. — 224 с. Гродецький Ю. В. Поняття стадій вчинення злочину // Ефективність кримінального законодавства: доктринальні, законотворчі та правозастосовні проблеми її забезпечення: матеріали міжнар. наук.-практ. круглого столу (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). — Харків, 2019. — С. 41 — 52.