Кальцино́з (також звапні́ння, вапнування, петрифіка́ція; від , род. відм. calcis — «вапно») — патологічний процес відкладення нерозчинних солей кальцію (переважно фосфатів та карбонатів) у м'яких тканинах або органах, де в нормі вони у твердому стані не містяться.
Патогенетичні форми та механізми Залежно від рівня кальцію в крові та стану тканин виділяють три основні форми кальцинозу:
Дистрофічний кальциноз (петрифікація): відкладення солей кальцію в некротизованих або дегенерованих тканинах при нормальному рівні кальцію та фосфору в сироватці крові. Спостерігається в осередках туберкульозного казеозного некрозу, ділянках хронічного запалення, рубцях, атероматозних бляшках при атеросклерозі та на ушкоджених клапанах серця. Метастатичний кальциноз: розвивається внаслідок системної гіперкальціємії (підвищення концентрації кальцію в крові). Солі кальцію випадають у незмінених тканинах, переважно в органах, що виділяють кислоти та мають лужне середовище (слизова оболонка шлунка, паренхіма нирок, стінки альвеол легень, міокард та стінки артерій). Основними причинами є гіперпаратиреоз, інтоксикація вітаміном D, остеодеструктивні метастази або хронічна ниркова недостатність. Метаболічний (інтерстиціальний) кальциноз: обумовлений порушенням стабільності колоїдного стану сироватки крові або місцевими метаболічними зсувами при нормальній кальціємії. Нерідко виникає на тлі системних захворювань сполучної тканини (зокрема при системній склеродермії, дерматоміозиті або в межах CREST-синдрому).
Клінічні форми Кальциноз шкіри (calcinosis cutis): утворення щільних безболісних або помірно болючих вузликів у підшкірній клітковині (часто в ділянці суглобів кінцівок). Артеріальний кальциноз: звапніння внутрішньої (інтими) або середньої (медії) оболонок артерій (наприклад, склероз Менкеберга), що знижує їхню еластичність і підвищує судинний опір. Нефрокальциноз: дифузне відкладення солей кальцію в паренхімі нирок, яке веде до зниження їхньої фільтраційної здатності.
Діагностика Для виявлення та оцінки поширеності кальцинозу застосовують: Рентгенографію уражених ділянок та комп'ютерну томографію (КТ є високочутливим методом для детекції мікрокальцинатів); Лабораторний контроль рівнів загального та іонізованого кальцію, неорганічного фосфору, паратгормону, метаболітів вітаміну D та лужної фосфатази в крові; Біохімічний аналіз добової екскреції кальцію та фосфору з сечею.
Див. також Гіперкальціємія Атеросклероз Остеопороз
Примітки
Джерела
Патоморфологія: національний підручник / за ред. В. Д. Марковського, В. О. Туманського. — К.: ВСВ «Медицина», 2015. — 936 с.