Фонд Мазоха (ФМ) () (від імені Леопольд фон Захер-Мазох) — творче об'єднання, засноване 9 квітня 1991 року Романом Віктюком, Ігорем Подольчаком та Ігорем Дюричем у Львові. Творчість об'єднання відноситься до традиції європейського акціонізму і концептуалізму, є рушійною силою Нової хвилі, визначається «естетикою взаємодії»Яичникова, Елена. «Эстетика взаимодействия»: сделало в 2005 . Художественный журнал , № 60, Декабрь 2005 Retrieved December 20, 2012 . Ім'я Мазоха у назві Фонду використовується не задля популяризації творчості австрійського письменника чи сексуальної перверсії (мазохізм), з якою асоціюється його ім'я, а визначає звернення до «маргінальних зон» культури та соціуму. Ім'я Мазоха також вказує на географічний та культурний ареал (Захер-Мазох народився та виріс у Львові), в якому був сформований Фонд.
ФМ
ФМ ідентифікує себе, як художник — суб'єкт художнього процесу, який діє в просторі сучасного мистецтва — легітимної резервації майже абсолютної свободи, зокрема, як вважає ФМ, свободи від тиску моральних та культурних норм суспільства — за принципом «естетика contra етика»Возняк, Тарас. Кожен-бо ангел — жахливий, або Естетика contra етика. «Ї», № 25, 2002 Retrieved November 3, 2009Брыных, Михаил. Яркость средней серости и прочие невозможности украинского политического пиара . «2000» , № 4 (107) 25 — 31 января 2002 г. Retrieved November 3, 2009 .
Для ФМ ключовими є контекстуальні и реляційні аспекти художньої практики, яка перебуває у тісному контакті з соціальними, політичними та економічними проблемами суспільства. На відміну від інших художників-акціоністів, чия творчість часто апелювала до персонального досвіду (Марина Абрамович) чи до містеріальної герметичності («віденські акціоністи»), ФМ максимально активізує роль своєї аудиторії аж до участі зі своїми художніми стратегіями у політичних виборчих кампаніяхГуцул, Евгений. . «Зеркало недели», № 36 (205) 5 — 11 сентября 1998, Retrieved November 4, 2009 Левинтов, Александр. Современные политические технологии в России . «Вестник» Номер 8(189) 4 Апреля, 1998, Retrieved November 3, 2009 . У цьому сенсі, ФМ є найближчим до творчості словенської артгрупи IRWIN, датської артгрупи та художньому тандему Світлани Хегер та Пламена Деянова. У проєктах ФМ часто закладається механізм саморозвитку по різноспрямованим векторам соціокультурної реальності, а непередбачувані обставини, що виникають у процесі цього саморозвитку, тією чи іншою мірою включаються в контекст художнього твору.
Феномен ФМ, з його мистецькими акціями, артефактами, ідеями, міфологієюГинсбург, Сергей. Викриття Фонду Мазоха. «Политик Hall», № 4, ноябрь 2002. Retrived December 14, 2011 , виступами та заявами ПодольчакаЗагурская, Наталья. Национальная маскулинность. Украинское мужское тело как травмированный объект. kcgs.org.ua Retrieved November 4, 2009 Ботанова, Катя. Мавзолей для українця. Журнал «Єва», рання весна, 2002 та Дюрича, існує як дещо більше для сучасного українського суспільства ніж, просто художня творчість групи людей («Мавзолей для Президента»). ФМ постійно позиціонується, як надособистісний суб'єкт, який комунікує не стільки з глядачем, скільки через нього з народом/нацією або людством через маніпуляцію подіями, символами, історією («Останній єврейський погром», «З днем перемоги пане Мюллер»). При цьому власне ім'я ФМ використовує для виявлення додаткових змістів або трактувань («Співчуття корейському народові в зв'язку з смертю Кім Ір Сена», «Бєспрєдєл гуманізму»).
Інколи ФМ вдається до практики художньої експропріації, застосовує технологію «присвоєння чужих образів» та раннього до ідей української ідентичності — ФМ «присвоює» заходи інших суб'єктів, перетрактовує, переназиває/переноміновує їх («Бєспрєдєл с/мазохізму») або репрезентує себе за допомогою інших художніх творів, конституюючи нову патріотичну іконографію українського суспільства («Зустрічай Батька!»).
Подольчака та Дюрича називають майстрами ідеально продуманого епатажуВасильев, Сергей. Одни дома . «Столичные новости», № 44(192) 27 ноября-03 декабря 2001. Retrieved November 3, 2009 . ФМ презентує і водночас критикує фетишистську ментальність сучасного суспільства, а також випробовує на міцність кордони інституційності сучасного мистецтва.
У 2006—2010 роках одним з підрозділів ФМ була кінокомпанія «MF Films» (з 2010 року не існує), яка брала участь у створенні художнього фільму «Las Meninas» (режисер Ігор Подольчак, креативний продюсер Ігор Дюрич, 2008 рік, Україна) та фільму «Delirium» (режисер Ігор Подольчак, продюсер Ігор Дюрич) 2012 року. Діяльність компанії кардинально відрізнялась від художніх концепцій ФМ, змінивши гостросоціальну спрямованість акціонізму на естетичну рафінованість кіномови. Принцип ФМ «естетика contra етика» у фільмах Подольчака зведений у вищу ступінь. У рейтингу «Підсумки українського кінопроцесу-2011», проведеному Бюро української кіножурналістики (БУК) та Національною спілкою кінематографістів України (НСКУ) фільм «Las Meninas» увійшов у двадцятку «Найкращі вітчизняні фільми 1992—2011 рр.»Найкращі українські фільми часів незалежності Переглянуто 27 грудня, 2012. За версією Афіша@Mail.Ru фільм Delirium увійшов до рейтингу «Топ-10 українських фільмів 2012 року»Топ-10 украинских фильмов 2012 года Переглянуто 27 грудня, 2012 .
Програмні проєкти
Найкращі художники 20-го століття (2001) ()
Куратор: Єжі (Юрій) Онух. Експонати: фотографія, акварель, інсталяції, відеоарт.
Проєкт був відібраний для першоїБурлака, Вікторія. Чекаємо «Контрольованого Вибуху». «Дзеркало тижня», № 6 (330) 10—16 лютого 2001. Retrieved November 4, 2009 участі України у Венеціанському бієнале сучасного мистецтва<ref name="Сегодня">[http://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c22569f8005259f6.html Украину в Венеции будут представлять «Мазохисты»] . «Сегодня» , 41 (793) за 20.02.2001 Retrieved November 3, 2009</ref>«Фонд Мазоха» представляет Украину на Венецианском биеннале 2001. Журнал «Наш», № 1-2, 2001 2001 року. Серед найкращих художників авторами були представленіФонд Мазоха. Найкращі художники 20-го століття. Журнал «Наш», № 3, 4, 5, 6, 2001Космолінська, Наталка. Ігор Подольчак, Ігор Дюрич: У тому, що Україну представлятимуть галичани, є історична справедливість . postup.brama.com № 28(686) Retrieved November 3, 2009 — політичні діячі (Адольф Гітлер (інсталяції та акції), Мао Цзедун (акції, відеоарт), Пол Пот, Микита Хрущов (лендарт та акції), Кім Ір Сен (автопортрети), Саддам Хусейн, Гаррі Трумен (акції та Аарт(термін ФМ))), науковці (Зигмунд Фрейд (відеоарт)), серійні вбивці-ман'яки ( та Джеффрі Дамер (фотографії), лікар (Джек Кеворкян), терористка (Ульріке Майнхоф (акварелі)), військові злочинці (Карл та Ільзе Кох), педофіл (Марк Дютру), бандити (Бонні та Клайд (альбом весільних фото), Аль Капоне (рекетарт (термін ФМ)). Всі персонажі проєкту були представлені не тільки «своїми» (Подольчака) художніми творами, але й брендами свого імені з рекламою своєї продукції (Саддам Хусейн — парфуми, Фройд — кондитерські вироби, Кеворкян — одноразові шприци, Кох — шкіргалантерея, Майнхоф — страховий бізнес, Молотов — охолоджувальні напої тощо).
Після скандальногоШеремет, Анна. Биеннале в Венеции как зеркало украинских нравов. «День», № 58, пятница, 30 марта 2001 Retrieved November 5, 2009 Марьин, Сергей. Собака лает, Бьеннале уплывает . «2000» , № 13 (66) 30 марта — 5 апреля 2001 г. Retrieved November 5, 2009 втручання Віце-прем'єра України Миколи Жулинського проєкт був відхилений, куратор проєкту відсторонений, Україну на Венеціанському бієнале представляли інші художники. 2001 року цей проєкт показали у «The Lux Gallery» (Лондон). Виставка відкрилась 14 вересня та викликала протести, оскільки серед найкращих художників 20-го століття була терористка (Ульріке Майнхоф), а лондонська публіка була занадто чутлива до теми тероризму після 11 вересня 2001 року. Виставка протрималась один тиждень замість запланованих двох. 2002 року ФМ видав мультимедійний CD з проєктом «Найкращі художники 20-го століття». Крім ФМ, у роботі над цим проєктом брала участь художниця Світлана Макаренко. В проєкті була використана музика Юрія Яремчука та Ігоря Лєбьодкіна.
Зустрічай Батька! (2001) Куратор; Єжі (Юрій) ОнухСкляренко, Галина. «Dreamland — Ukraine» современное искусство Украины. Журнал «ЖЗ», Опубликовано в «Вестник Европы», 2005, № 16 Retrieved November 3, 2009 Сидор-Гібелінда, Олег. Файні хлопці з Бандершадту. Київ, «Журнал Fine Art», #2, 2008. Місце проведення: Центрі Сучасного Мистецтва, виставка «Бренд Українське», КиївДенисова, Александра. На открытии нашумевшей выставки…. «Факты и комментарии», 21 декабря 2001 года. Retrieved November 3, 2009 . Експонати: портрет Тараса ШевченкаШевченко, которого мы не видели . 100artists.com.ua роботи батька українського авангарду Давида Бурлюка.
Деякі журналісти висловлювали сумніви щодо автентичності портрету, підозрюючи нову провокацію МФ. Насправді портрет був куплений чеським колекціонером з аукціону Сотбі 2000 року, де той і був атрибутований, як робота авторства Д. БурлюкаSotheby's on-line auction, Lot #2ZJ7, Numeric Lot ID 139363, December 9, 2000. ФМ лише орендував це полотно у власника на час виставки. За умовами контракту оренди полотно було застраховано та була найнята охоронна компанія для забезпечення безпеки перебування картини в Україні. Після виставки портрет Т. Шевченка повернувся до свого власника в Чехію.
Неочікуване пред'явлення портрету Шевченка (як духовного батька української нації) широкому загалові та агресивна реклама «повернення на Батьківщину національної святині» став своєрідним тестом на «ідеологічну зрілість» тогочасних українських політичних лідерів. Фонд Мазоха змусив українських політиків відреагувати на свою акцію, перехопивши у влади ініціативу створення нової національної іконографії. «Бренд Українське» став першою виставкою сучасного мистецтва, яку відвідав Президент України Леонід КучмаДорошенко, Костянтин. Бренд куратора Онуха. «День», № 4, четвер, 10 січня 2002. Retrieved November 3, 2009 що було сприйнято українською, а особливо російською пресою, як «просунутість» українського Президента.
З Днем Перемоги, пане Мюллер (1995) ()
8 травня 1995 року, Берлін. Поштова акціяСоловьев, Александр; Ложкина, Алиса История украинского современного искусства: середина 90-х www.artinua.com, Retrieved December 3, 2011 . Об'єкт: поштова картка. 5500 Мюллерів (власників найпоширенішого і найзнаковішого німецького прізвища), які проживали у Берліні, отримали до 8 травня (50-річчя перемоги у II Світовій війні) поздоровлення Фонду Мазоха «З Днем Перемоги».
Основні ідеологічно-концептуальні посили проєкту: 1945 рік — Німеччина розділена, знищена у військовому та економічному сенсі держава, СРСР — єдина європейська потужна військова наддержава. 1995 рік — Німеччина єдина, економічно майже наддержава, СРСР — перестав існувати. Власне ці реалії спонукали ФМ поставити питання про переможців та переможених у II Світовій війні, спровокувати переосмислення місця та значення нових держав у сучасній Європі. Рейхстаг з червоним прапором 1945 року та Рейхстаг запакований , як продукт з супермаркету, 1995 року є символами початку та кінця 50-ти літньої післявоєнної історії. Ці два символи зведені ФМ в один образ на вітальній поштовій картці. Також треба відзначити, що в СРСР після виходу на екрани серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни», німець на прізвище Мюллер став асоціюватись з образом ворога та нациста. Таким чином, поздоровлення з ювілеєм Перемоги колишніх ворогів стало своєрідною деконструкцією дискурсу «переможці-переможені» і одночасно критикою глобалістської акції Крісто.
Останній єврейський погром (1995) (, )
Місце проведення: , Москва. Об'єкти — три гранітні могильні плити. На плитах вибиті прізвища учасників (ФМ у тому числі) виставки «Погані новини з Росії».