Юрій Едуардович Лоза́ (; 1 лютого 1954, Свердловськ, РРФСР, СРСР) — радянський і російський автор-виконавець у жанрі бард-рок, співак, композитор, поет-пісняр, музичний критик.
Путініст і українофоб. Підтримує вторгнення Росії в Україну.
З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.
Життєпис Предки співака жили в Польщі. Дід — Броніслав Павлович Ло́за, Ло́за — не псевдонім, а справжнє прізвище (наголос на першому складі). Народився в родині службовців: батько — інженер-конструктор, мати — бухгалтер. Коли Юрієві виповнилося сім років, сім'я переїхала до Алма-Ати.
У 13 років став грати на гітарі.
Після закінчення школи Лоза вступив до Казахського державного університету (географічний факультет), але кинув навчання заради музичного училища, проте спочатку відслужив в армії.
Після служби в армії вступив до Алматинського музучилища.
У 1975-1976 роках відвідував заняття на відділенні ударних інструментів, навчання не закінчив. Грав у ансамблі «Калейдоскоп».
1977 року почав працювати в ансамблі «Інтеграл».
Ансамблем керував Барі Алібасов, який на той час працював художнім керівником в Усть-Каменогорському Будинку культури металургів.
Пізніше ансамбль числився при Саратовської філармонії. У складі ансамблю Лоза брав участь у рок-фестивалі «Весняні ритми» (Тбілісі, 1980), що став знаковим явищем з історії російської поп- та рок-музики.
У 1983 році Лоза переїхав до Москви і подав документи в ГІТІС. Не вступивши до інституту, він став учасником групи «Зодчі», в якій також грали Валерій Сюткін та Юрій Давидов.
У середині 80-х років пісні Лози становили основу репертуару «Зодчих».
З 1987 почав офіційну сольну кар'єру. За рік стає популярним завдяки пісні .
Пісні Юрія Лози стали особливо популярними наприкінці 1980-х — початку 1990-х років. Манеру виконання співака можна охарактеризувати як синтез авторської пісні, традиційної естради та рок-музики.
У 1995 Лоза створив власну студію звукозапису. Приблизно в цей же час він організував футбольну команду «Старко», до якої увійшли діячі вітчизняного шоу-бізнесу.
У 2003 році закінчив Московський економічний інститут (МЕСІ).
У 2009 році опублікував на сайті lib.ru п'єсу під назвою «Культур-мультур». Лоза Юрій Едуардович. «Культур-мультур»
Громадянська позиція Відомий антизахідними висловлюваннями. Під час російсько-української війни також заявляв про підтримку проросійських бойовиків на Донбасі. На його думку, АТО — спецоперація проти мирних жителів окупованого регіону.Російський співак Юрій Лоза підтримав бойовиків на Донбасі . Сегодня. 09.01.2015
Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон УкраїниЛоза Юрий Едуардович // «Миротворець».
В одному з інтерв'ю Лоза виразив ряд конспірологічних теорій, в тому числі заявив про те, що Земля пласка, весь світ «засипаний по другий поверх», а польоти в космос — це вигадка і змова.
У 2022 році підтримав вторгнення Росії в Україну.
Санкції 15 січня 2023 року Юрій Лоза потрапив до санційного списку України.
Дискографія 1983 — Путешествие в рок-н-рол 1984 — Вогні естради 1984 — Концерт для друзів 1985 — Туга 1985 — Вогні естради 1986 — Любов, любов… 1987 — Усе життя — дорога 1988 — Що сказано, то сказано 1994 — Для душі 1994 — Архів 1995 — Для розуму… 1995 — Що сказано, то сказано (2CD) <! — Це не перевидання альбому 1988 року -> 2000 — Заповідні місця 2001 — Улюблені пісні 2002 — Компіляція в серії «Бульвар зірок» 2002 — Компіляція в серії «Grand Collection» 2002 — Компіляція в серії «Зоряна серія» 2004 — Заборонені пісні 2004 — Я вмію мріяти… (2CD)
Фільмографія
Актер
- "Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти" - ворог Хоакіна - Той, хто примножує печаль (11-та серія) - гість Серебровського (немає в титрах) - Хто в домі господар? ("Брехлива Даша", 77-а серія) - камео - Королі гри (10-та серія) - камео
Цікаві факти Грає в шахи (за власним зізнанням — на рівні першого розряду) Уболівальник футбольної команди «Кайрат» (Алмати).
Див. також Бойкот російського кіно
Примітки
Посилання
Офіційний сайт (перманентно в розробці) Стаття про перший альбом Юрія Лози з антології «100 магнітоальбомів радянського року» Три інтерв'ю другої половини 1980-х років Інтерв'ю 2003 року для журналу «Хіт-парад» Інтерв'ю 2004 року Інтерв'ю 2005 року для «Учительской газети» Інтерв'ю 2005 року для газети «Квадратний метр»