Сидери́т ( — залізо) — мінерал, карбонат заліза.
Етимологія та історія
Назва — від давньо-грецької σίδηρος «сидерос» — залізо (австрійський геолог Вільгельм Гайдінгер, 1845).
Але так як сидерит — один з найважливіших компонентів залізних руд, то з його обробкою, почалася залізна доба в історії людства. У різних культурах відбулося це в різний час.
Синоніми: бемеленіт, гірит, руда біла залізна, сферосидерит, флінц, халібіт, шпат залізний. Старі українські назви сидериту — крицяк, желізинець, скалинець залізний.
Загальний опис
Хімічна формула: FeCO3, у великих скупченнях — важлива руда заліза, оскільки в складі мінералу до 48 % заліза і нема сірки і фосфору.
Склад (%): FeO — 61,1 %; CO2 — 37,9. В родохрозиті Fe заміщується Mn, в магнезиті — Mg. Пов'язаний безперервними ізоморфними рядами з магнезитом і родохрозитом. За вмістом MgCO3 виділяють різновиди: сидероплезит (до 30 %), пістомезит (30-50 %). Сидерит, що містить Mn — олігоніт. Може містити ізоморфні домішки Са (до 12 % СаО), Со (до 9 %) і Zn (до 7,7 %, Zn-олігоніт).
Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових та мідних сульфідних жил, карбонат заліза острівної будови. Хімічна формула: Fe[CO3]. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Структура типу кальциту. Спайність довершена по ромбоедру. Густина 3,7-3,9. Тв. 3,5-5,0. Зустрічається у вигляді кристалів — найчастіше ромбоедричних з викривленими гранями, рідше від тонко- до товстотаблитчастих, призматичних, скаленоедричних, а також у вигляді масивних зернистих аґреґатів. Поширені розщеплені, скручені (сідлоподібні) кристали. У осадових породах утворює приховано-кристалічні землисті аґреґати, конкреції з домішкою глинистих мінералів і водних оксидів заліза. Колір жовтувато-білий, сіруватий, червонувато-коричневий, блідо-зелений, іноді білий. Риса біла або ясно-жовта. Блиск скляний. Прозорий, іноді просвічує. Злом нерівний до раковистого. Крихкий. Часто присутній в рудах гідротермальних жильних родовищ різних типів: срібних, срібно-поліметалічних, олов'яних.
Сидерит — один з головних мінералів оолітових залізистих осадів (утворюється при діагенезі за рахунок залізистих хлоритів). Утворюється також як метасоматичний мінерал у вапняках і серед осадових комплексів та при руйнуванні силікатів заліза у відновних умовах.
Супутні мінерали: каситерит, кріоліт, ґаленіт, сфалерит, пірит, халькопірит, магнетит, хлорит, анкерит, лімоніт, гематит. Сидерит зустрічається в жильних родовищах свинцево-цинкових і мідних руд разом з піротином, халькопіритом, анкеритом, іноді утворює скупчення карбонатного залізняку. Сидерит присутній практично у всіх різновидах окиснених залізистих кварцитів в більшій або меншій кількості і є мінералом, що створює руду в сидеритизованих різновидах кварцитів.
Прикладом прояву сидериту можуть бути сидеритизовані різновиди залізистих кварцитів Лебединського та Стойленського родовищ залізних руд Курської магнітної аномалії (КМА). На КМА виділяють дві ґенерації сидериту: метасоматичний сидерит першої ґенерації заповнює порові порожнини і заміщає мартит, кварц, силікати. Заміщення кварцу сидеритом починається з периферії зерен до центру. При метасоматичному заміщенні мартиту сидеритом спостерігається зональна будова — центральна частина — незмінні релікти магнетиту, проміжна зона — сидерит, зовнішня оболонка — мартит. Друга генерація сидериту виконує тріщини і порожнини. Розміри і форма аґреґатів і зерен сидериту різна — від мікрокристалічних скупчень до крупних ідіоморфних кристалів.
Розповсюдження Родовища та прояви: Зігерланд, Гессен, Гарц (ФРН), Штирія (Австрія), Шотландія, Південний Уельс, Йоркшир (Велика Британія), Південний Урал (РФ), шт. Пенсільванія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Західна Вірджинія (США).
В Україні деяке значення має у Керченському залізорудному басейні (болотні руди); не експлуатовані поклади сидериту є в Карпатах (поблизу Рахова) і на Донбасі.
Наочним прикладом прояву сидериту можуть бути сидеритизовані різновиди залізистих кварцитів Лебединського та Стойленського родовищ залізних руд Курської магнітної аномалії (КМА). На КМА виділяють дві ґенерації сидериту: метасоматичний сидерит першої ґенерації заповнює порові порожнини і заміщає мартит, кварц, силікати.
Галерея
Різновиди Розрізняють: Сидерит болотний (сидерит, який утворюється в торф'яних болотах разом з торфом, кальцитом і вівіанітом), Сидерит вуглистий (сидерит з осадових порід; утворює темнозабарвлені верстви в сланцюватій глині, тісно пов'язаний з вугільними відкладами), Сидерит глинистий (сидерит у вигляді конкрецій, а також дрібнозернистих або щільних аґреґатів; зустрічається в глині або в глинистих сланцях), Сидерит кальціїстий або кальцієвий (1. різновид сидериту, що містить до 12 % СаО; 2. ізоморфна суміш кальциту та сидериту; син. — сидеродот (Fe, Ca)CO3), Сидерит кобальтистий (різновид сидериту, що містить до 9 % СоО), С. магніїстий (різновид сидериту з родовища Блека, Норвегія, який містить понад 11,7 % MgO), Сидерит манґанистий (1. різновид сидериту, що містить до 25 % MnO; 2. ізоморфна суміш сидериту і родохрозиту; син. — манґаноплезит, манґаносферит, манґаносидерит, олігоніт, олігонсидерит, томаїт), Сидерит цинковистий (різновид сидериту, що містить понад 0,5 % ZnO).
Збагачення і використання З руд сидерит вилучають разом з іншими оксидами заліза шляхом промивання, збагачення у важких суспензіях, відсадки і збагачення на концентраційних столах, а також випалення з подальшою магнітною сепарацією.
Сидерит — важливий мінерал залізняку. Крім металургійної цінності використовується як обважнювач бурових розчинів. Карбонатні обважнювачі рекомендуються для підвищення густини розчинів у випадку цементування свердловин в межах продуктивних пластів. Це дає змогу шляхом кислотних оброблень частково усунути шкідливий вплив кольматації продуктивного пласта твердою фазою тампонажного розчину.
Інше Сидерит — Кварц сапфіровий (C.C.Leonhard, 1821). Сидерит — Застаріла назва лазуліту (K.Moll, 1799). Сидерит — Застаріла назва фармакосидериту (T.Bergmann, 1854). Сидерит — Зайва назва рогової обманки (Pinkerton, 1811).
Див. також Список мінералів Сидеритові руди Фосфосидерит
Примітки
Література
Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 167–171. Deer, W.A., R.A. Howie, and J. Zussman (1962) Rock-forming minerals, v. 5, non-silicates, 272–277; Chang, L.L.Y., R.A. Howie, and J. Zussman (1996) Rock-forming minerals, (2nd edition), v. 5B, non-silicates, 163–177. Effenberger, H., K. Mereiter, and J. Zemann (1981) Crystal structure refinements of magnesite, rhodochrosite, siderite, smithsonite, and dolomite, with discussion of some aspects of the stereochemistry of calcite type carbonates. Zeits. Krist., 156, 233–243.
Посилання
Сидерит в базі webmineral.com