Фаланга () — тісно зімкнутий лінійний стрій піхоти для бою. Існувала в античні часи у Стародавній Греції, Македонії і Римі. Мала 8—16 рядів (рідше до 25), по фронту займала до 500 м (при ряді в 1000 воїнів).

Грецька фаланга

Фаланга у Стародавній Греції була відома ще під час Троянської війни, на поч. ХІІ ст. до н. е. Опис фаланги в значенні щільно зімкнутої оборонної лінії зустрічається в «Іліаді» Гомера Гомер, «Іліада». Переклад Бориса Тена . Пісня VI, рядок 6; пісня XI, рядок 90; пісня XIX, рядок 158..

Остаточно оформилася в VI ст. до н. е. Складалася з важкоозброєної грецької піхоти — гоплітів. Фаланга як форма лінійного бойового строю зустрічається в усіх давньогрецьких державах до пізнього часу; її основними ознаками служили щільна будова рядів і довгі списи гоплітів — доріФаланга // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — , 1902. — Т. XXXV. — С. 258—259. .

Македонська фаланга

Давньогрецький піхотний стрій був вдосконалений Філіпом ІІ Македонським. Він переозброїв гоплітів на сарисофорів, з сарисами — довгими списами, що замінили давньогрецькі дорі, включив до фаланги легку грецьку піхоту — пелтастів та важку македонську кавалерію — гетайрів. Велика македонська фаланга налічувала 16 384 сарисофорів, 8 192 пелтастів і 4 096 гетайрів.

Були встановлені підрозділи фаланги, основні з яких: лохос (1 ряд з 16 сарисофорів), синтагма або спейра (4 тетрархії з 16 лохосів), мала фаланга (16 синтагм).

За часів Александра Македонського і його дідохів було впроваджено додаткові тактичні одиниці: хіліархія (4 синтагми), стратегія (4 хіліархії)

Комбінації різних підрозділів фаланги дозволяли робити певний маневр. Бойовий стрій міг також бути різним — квадрат, уступ, кліщі. Основа дії фаланги — фронтальна атака сарисофорів. Тактично фаланга діяла як єдине ціле, володіла значною силою фронтального удару. Однак вона була непорушною, її ряди швидко розстроювались при русі.

Римська фаланга Існувала фаланга й у Стародавньому Римі в часи ранньої Римської республіки, до введення маніпулярного строю при Марку Фурію Каміллі наприкінці 4 століття до н. е. Застосування фаланги відновилося у пізній Римській імперії у війнах з варварами.

Примітки

Див. також Гопліти Сарисофори Пелтасти Гетайри

Джерела

Фаланга у Великій радянській енциклопедії Фаланга в бою